Court ruling № 44748032, 27.05.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2015 року м. Київ К/9991/50865/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.07.2011

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012

у справі № 2-а-3490/11/2170 Херсонського окружного адміністративного суду

за позовом Чаплинського сільського споживчого товариства

до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області (МДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19.07.2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.04.2011 № 0000072310 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем у сумі 5120,05 грн., за штрафною санкцією в сумі 1280,00 грн.

У касаційній скарзі МДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу грошового зобов`язання із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 04.01.2011 № 01/230/01770697, про порушення товариством норм підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), а саме: завищено податковий кредит на загальну суму 5283,94 грн. у податковому обліку за листопад 2009 року, вересень 2010 року (листопад 2009 року - 53,35 грн., вересень 2010 року - 5230,59 грн.) внаслідок включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, які оформлені неналежним чином: у податковій накладній № 598 від 24.09.2010 на суму 23700,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3950,00 грн., не вказано ІПН покупця (продавець - ДП ДАК «Хліб України» «Великолепетиський елеватор»); у податковій накладній № 59 від 10.09.2010 на суму 7020,27 грн., в т.ч. ПДВ 1170,05 грн., невірно вказано назву та податковий номер покупця (продавець - СПД ОСОБА_4.). Крім того, позивачем включено до складу податкового кредиту за листопад 2009 ПДВ - 53,35 грн. та за вересень 2010 ПДВ - 110,54 грн., за господарськими операціями з ТОВ «Скарлет-Логістік» та ТОВ ТД «Вікові традиції», не підтверджені податковими накладними.

За результатами перевірки ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.04.2011 № 0000072310 про донарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 6604,93 грн. (у т.ч. 5283,94 грн. - основний платіж та 1320,99 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Підпунктом 1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 вказаного Закону у редакції Закону України від 25.03.2005 № 2505-IV податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

Приєднаними до матеріалів справи копіями податкових накладних від 10.09.2010 № 59 та від 24.09.2010 № 598 на загальну суму 30720,27 грн., в т.ч ПДВ - 5120,05 грн. підтверджується факт придбання позивачем у ДП ДАК «Хліб України» «Великолепетиський елеватор» та СПД ОСОБА_4 товарів. Вище вказані недоліки податкових накладних не позбавляють їх значення документа податкової звітності та розрахункового документа, оскільки стосуються покупця - позивача, який підтвердив зазначені в них суми ПДВ іншими документами обліку, та не є перешкодою для здійснення податкового контролю щодо дотримання учасниками операцій з поставки, стосовно яких вони виписані, податкового законодавства.

Відповідно до встановлених фактів суди попередніх інстанцій зробили юридично правильний висновок про правомірне збільшення позивачем в податковому обліку за листопад 2009 року, вересень 2010 року податкового кредиту в загальній сумі 5120,05 грн., що відповідає правильному застосуванню вище наведених норм матеріального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19.07.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.А. Веденяпін М.П. Зайцев