Decision № 4473587, 22.12.2008, Chernivetskyi District Court of Chernivtsi City (until 25.04.2025 - Pershotravnevyi District Court of Chernivtsi City)

Справа №2-1635

2008 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2008 року. Першотравневий районний суд м. Чернівці

в складі:

головуючого судді Марчука В.Т.

при секретарі Наконечній О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт про визнання незаконним наказу про притягнення до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану підприємству під час виконання трудових обов'язків, скасування цього наказу та повернення коштів, стягнених із заробітної плати в рахунок покриття матеріальної шкоди та за зустрічним позовом Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання незаконним наказу про притягнення його до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану підприємству під час виконання трудових обов'язків, скасування цього наказу та повернення коштів, стягнених із заробітної плати в рахунок покриття матеріальної шкоди.

Посилався на те, що він працює на посаді сторожа в Чернівецькому міському комунальному виробничому тресті зеленого господарства та протизсувних робіт.

Наказом керівника підприємства його було притягнуто до матеріальної відповідальності та зобов'язано покрити завдану підприємству нібито з його вини матеріальну шкоду в розмірі 2295 грн. При цьому таке стягнення, згідно наказу, відбувається шляхом відрахування 20% заробітної плати, яка належить йому до виплати.

Вважає, що такий наказ є незаконним та таким, що суперечить чинному законодавству.

Крім того, вважає, що посилання відповідача в своєму наказі про притягнення його (позивача) до матеріальної відповідальності на те, що між ним (позивачем) та відповідачем був укладений договір про повну матеріальну відповідальність є безпідставним, оскільки посада сторожа не входить до переліку посад, які передбачені ст. 135-1 КЗпП України.

Просив задовольнити позов в повному обсязі та визнати незаконним і скасувати наказ про притягнення його до матеріальної відповідальності, а також повернути йому стягнені кошти, які були вирахувані з його заробітної плати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. та його представник ОСОБА_2 позов підтримали та підтвердили викладені у ньому обставини.

Представник відповідача ОСОБА_3. позов ОСОБА_1. не визнав та подав до зустрічну позовну заяву про відшкодування шкоди, заподіяної працівником. Посилався на те, що 01.04.2008 року під час чергування відповідача ОСОБА_1. на території розсадника, де він працює сторожем, сталася крадіжка 51 туї.

На місце пригоди були викликані співробітники міліції, які засвідчили, що ніякого стороннього доступу чи присутності сторонніх осіб не виявлено.

Таким чином, ОСОБА_1. було притягнуто до матеріальної відповідальності та стягнуто 2295 грн., тобто вартість 51 туї.

Оскільки частину коштів з ОСОБА_1. вже було стягнуто, просив стягнути з останнього на корись Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт 1517 грн. 79 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Позивач ОСОБА_1. та його представник ОСОБА_2 зустрічний позов не визнали та просили в його задоволенні відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1. слід відмовити, а зустрічний позов Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_1. працює сторожем в Чернівецькому міському комунальному виробничому тресті зеленого господарства та протизсувних робіт.

01 квітня 2008 року під час чергування ОСОБА_1. на території розсадника, де він працює сторожем, сталася крадіжка 51 туї (а.с. 22,23,52).

Так як 17.03.2004 року між ОСОБА_1. та Чернівецьким міським комунальним виробничим трестом зеленого господарства та протизсувних робіт було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, який був підписаний обома сторонами та скріплений печаткою підприємства, ОСОБА_1. було притягнуто до матеріальної відповідальності та зобов'язано покрити розмір завданої підприємству матеріальної шкоди, шляхом відрахувань із заробітної плати (а.с. 6).

 Згідно ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Частиною ст. 134 КЗпП України передбачено, що працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому на зберігання або для інших цілей.

 В укладеному договорі про повну індивідуальну матеріальну відповідальність чітко вказується, що ОСОБА_1., який займає посаду сторожа або виконує роботу по охороні об'єкта, безпосередньо пов'язану зі збереженням матеріальних цінностей розсадника декоративних рослин, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей. У випадку незабезпечення з вини працівника збереження ввірених йому матеріальних цінностей, визначення розмірів збитків, завданих підприємству та їх відшкодування відбувається у відповідності до чинного законодавства (а.с. 8).

Договір був добровільно укладений та підписаний обома сторонами. З 2004 року, тобто з моменту підписання договору, ОСОБА_1. не оспорював цей договір та не заперечував проти умов, зазначених в договорі.

Посилання ОСОБА_1. на те, що з ним, у відповідності до вимог ст. 135-1 КЗпП України, взагалі не міг укладатися договір про повну матеріальну відповідальність, оскільки його посада сторожа не входить до переліку посад, які безпосередньо пов'язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих цінностей, є безпідставним. Так, у відповідності до п.5 посадової інструкції сторожа, яку ОСОБА_1. отримав ще в 2004 році та особисто підписав, передбачені обов'язки сторожа, до яких входить відповідальність за збереження товарно-матеріальних цінностей, які знаходяться на території розсадника (а.с. 41).

Крім того, відповідно до розділу ІІ Переліку посад і робіт, по заміщенню або виконуваних працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть бути укладені письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності цінностей, переданих їм для зберігання, продажу (відпуску), перевозки чи переміщення в процесі виробництва, затвердженого постановою Державним комітетом Ради міністрів СРСР з працівниками, які виконують роботи по прийняттю на зберігання матеріальних цінностей, можуть укладатись договори про повну матеріальну відповідальність .

Робота сторожа, яку виконував відповідач ОСОБА_1., пов'язана з прийняттям на зберігання матеріальних цінностей.

За таких обставин, суд вважає, що наказ про притягнення ОСОБА_1. до матеріальної відповідальності є законним, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1. слід відмовити.

Разом з тим, з ОСОБА_1. підлягає стягненню у відповідності до вимог ст. 130 КЗпП України невиплачена сума в розмірі 1517 грн. 79 коп. в рахунок матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок незабезпечення збереження переданого йому для зберігання майна.

Керуючись ст. 130, п.1,6 ст.134, ст.ст. 135-1, 135-3, 137, 138 КЗпП України, ст.ст.3, 10, 11, 58, 60, 64, 79-81, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт про визнання незаконним наказу про притягнення до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану підприємству під час виконання трудових обов'язків, скасування цього наказу та повернення коштів, стягнених із заробітної плати в рахунок покриття матеріальної шкоди відмовити.

Зустрічний позов Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Чернівецького міського комунального виробничого тресту зеленого господарства та протизсувних робіт (р\р 26007301256 в ДАКБ «Укрсоцбанк»М. Чернівці МФО 356011 код 05432767) 1517 грн. 79 коп. в рахунок матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок незабезпечення збереження переданого йому для зберігання майна.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Першотравневого

районного суду м. Чернівці В.Т.МАРЧУК