Court ruling № 44649281, 28.05.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2015 року м. Київ К/800/14868/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ФО-П ОСОБА_4) звернувся до суду з позовом до Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Тернопільській області (далі - Збаразька ОДПІ) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року позов ФО-П ОСОБА_4 задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року апеляційну скаргу Збаразької ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Збаразька ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ФО-П ОСОБА_4 у задоволенні позову.

ФО-П ОСОБА_4 подав письмові заперечення на касаційну скаргу Збаразької ОДПІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Збаразькою ОДПІ в період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФО-П ОСОБА_4 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки складено акт від 16.06.2014 року №185/17/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено заниження повноти декларування податку на додану вартість на суму 346667,00 грн. за лютий 2014 року, що є порушенням п.198.3 п.198.6 ст.198, п.201.1 п.201.6 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки Збаразькою ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0001341700 від 26.06.2014 року, яким на підставі п. 54.3 ст. 54 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 520000,50 грн., з них 346667,00 грн. - основний платіж та 173333,50 грн. - штрафні санкції.

В результаті адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення №0001341700 від 26.06.2014 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між постачальником - ТОВ «Васат Трейд» та покупцем - ФО-П ОСОБА_4 було укладено Договір поставки №18-02/2014 від 03.02.2014 року, згідно якого, постачальник зобов'язується поставити у встановлені терміни Покупцеві сою, що відповідає вимогам ДСТУ 4964:2008, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

ФО-П ОСОБА_4 до складу податкового кредиту включив податкові накладні: - №1 від 05.02.2014 року, отримана від ТОВ «Васат Трейд» соя - на загальну суму 305000,00 грн., в т.ч. ПДВ 50833,33 грн.; - №2 від 07.02.2014 року, отримана від ТОВ «Васат Трейд» соя - на загальну суму 310000,00 грн., в т.ч. ПДВ 51666,67 грн.; - №3 від 13.02.2014 року, отримана від ТОВ «Васат Трейд» соя - на загальну суму 200000,04 грн., в т.ч. ПДВ 3333,34 грн.; - №4 від 14.02.2014 року, отримана від ТОВ «Васат Трейд» соя - на загальну суму 153000,73 грн., в т.ч. ПДВ 25500,12 грн.; - №5 від 18.02.2014 року, отримана від ТОВ «Васат Трейд» соя - на загальну суму 237000,40 грн., в т.ч. ПДВ 39500,07 грн. (; - №6 від 20.02.2014 року, отримана від ТОВ «Васат Трейд» соя - на загальну суму 355000,24 грн., в т.ч. ПДВ 59166,71 грн. На підставі вказаних податкових накладних ФО-П ОСОБА_4 відобразив суми податку на додану вартість в розмірі 346667,00 грн. у складі податкового кредиту з ПДВ у деклараціях з податку на додану вартість за лютий 2014 року.

Згідно п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Підпунктами 14.1.156. та 14.1.181 п. 14.1. ст. 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.198.3., ч.1. п.198.6 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктами 201.4. та 201.8 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1.-2., 11. п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що всі первинні документи, які підтверджували факт здійснення господарських операцій (купівлі-продажу сої) між ФО-П ОСОБА_4 та ТОВ «Васат Трейд» відповідали нормам чинного законодавства.

Крім того, невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що за наслідками виконаного договору між ФО-П ОСОБА_4 та ТОВ «Васат Трейд», позивачем правомірно сформовано податковий кредит, а висновки відповідача щодо фіктивності вищезазначених господарських операцій є безпідставними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ФО-П ОСОБА_4

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров