Decision № 4463359, 13.08.2009, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.09 Справа№ 17/147

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ТзОВ “Атлантіс”, м. Львів

до відповідача: ТзОВ “Михась”, м. Львів

про: стягнення 3 637,14грн.

Представники:

Від позивача: Павліх В.І. –представник (Довіреність б/н від 10.03.2009р.)

Від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права і обов’язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ТзОВ “Атлантіс”, м. Львів до ТзОВ “Михась”, м. Львів про стягнення 3 637,14грн.

Ухвалою суду від 30.06.2009р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду на 28.07.2009р.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 28.07.2009р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 13.08.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судові засідання з невідомих причин не забезпечив, відзиву на позовну заяву суду не надав, хоч і був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення справи по суті, відповідно до ст. 75 ГПК України, справу розглянуто у відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

29.06.2007р. між сторонами у справі укладено Договір поставки №117, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов’язання поставляти та передавати у власність відповідача, а відповідач зобов’язався приймати та оплачувати товар в асортименті, вказаному у видаткових накладних.

На виконання договірних зобов’язань позивач передав відповідачу товар на загальну суму 3 606,36грн., що підтверджується видатковими накладними із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін, а саме: № 6507 від 07.05.2008р. на суму 1 107,62грн.; № 7887 від 18.06.2008р. на суму 531,85грн.; № 8315 від 02.07.2008р. на суму 304,48грн.; № 8464 від 05.07.2008р. на суму 525,36грн.; № 8794 від 16,07.2008р. на суму 360,95грн.та № 9253 від 30.07.2008р. на суму 776,10грн.

У п. 4.3. Договору сторони погодили, що оплата отриманого товару здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом 14 календарних днів з моменту переходу права власності на товар.

Проте, як зазначає позивач у позовній заяві дана умова Договору відповідачем не виконана, поставлений товар повністю не оплачений. Відповідачем проведено лише часткову оплату отриманого товару за вказаними накладними на суму 400,00 грн.

Решти ватрості товару в сумі 3 206,36грн. ТзОВ “Михась” не сплатило.

За порушення строків оплати на підставі п. 6.2. Договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, що за розрахунком позивача становить 329,14 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 6.3. Договору позивачем заявлено до стягнення 101,64 грн. 3% річних.

Загальна сума позовних вимог складає 3 637,14 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено в процесі розгляду справи, відповідач зобов’язань щодо оплати отриманого товару належно не виконав, а відтак вимоги позивача про сплату 3 206,36 грн. основного боргу є обгрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами та підлягають до задоволення.

Порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проаналізувавши положення вищенаведених правових норм, суд вважає, що позивачем підставно заявлено до стягнення з відповідача пеню та 3% річних за прострочення оплати отриманого товару.

Однак, як вбачається із долученого до матеріалів справи розрахунку позовних вимог позивачем при здійснені розрахунку не враховано часткової оплати відповідачем товару в сумі 400,00грн.

Таким чином, згідно здійсненого судом перерахунку до стягнення з відповідача підлягає 298,92 грн. пені та 89,77 грн. 3% річних.

В решті частині вимог у позові слід відмовити.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49,75, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з ТзОВ “Михась” (79000, м. Львів, вул. Тарнавського, 104б. Код ЄДРПОУ 19337423) на користь ТзОВ “Атлантіс” (79000, м. Львів, вул. Зелена, 147. Код ЄДРПОУ 30012937) 3 206,36 грн. боргу, 298,92 грн. пені, 89,77 грн. 3% річних, всього –3 595,05грн.; 100,82грн. державного мита та 308,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті частині вимог у позові відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя