Decision № 4463138, 23.06.2009, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"23" червня 2009 р. Справа № 5/123-09

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Оккервіль», м. Бровари

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрицьке», с. Шевченкове

про

стягнення 115931,20 грн.

за участю представників:

позивача:

Попова І.В. –дов. від 13.04.2009р.

відповідача:

не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Оккервіль»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрицьке»(далі –відповідач) про стягнення 115931,20 грн. основного боргу.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 25.05.2009 року, в судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір від 17.04.2008р. № ОК-0000009 (далі –договір), відповідно до умов якого, позивач - продавець зобов’язався передати у власність відповідача –покупця товар, а відповідач зобов’язався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму відповідно до умов договору (п. 1.1 договору).

Найменування товару: нафтопродукти (п. 1.2 договору).

Згідно п. 3.3 договору датою передачі товару вважається дата видачі накладної.

Відповідно до п. 4.2 договору розрахунки за товар здійснюються відповідачем у безготівковій формі шляхом попереднього перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, протягом трьох календарних днів з моменту отримання рахунку –фактури, у розмірі 100% вартості товару, що передаватиметься позивачем відповідачу.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар - нафтопродукти на загальну суму 120931,20 грн., що підтверджується видатковими накладними № ОК –0000465 від 16.09.2008 р. на суму 29070 грн.; № ОК –0000429 від 29.08.2008 р. на суму 31492,50 грн.; № ОК –0000387 від 11.08.2008 р. на суму 33188.25 грн.; № ОК- 0000394 від 12.08.2008 р. на суму 27180,45 грн., а відповідач на підставі довіреностей № 172950 від 15.09.2008 р., № 172946 від 29.08.2008 р., № 172937 від 11.08.2008 р. та № 172937 від 11.08.2008 р. вказаний товар отримав.

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати за поставлений товар виконав частково на суму 5000 грн., що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача від 29.08.2008р.

Відповідач гарантійним листом від 15.10.2008 р. за № 37 зобов’язався сплатити відповідачу заборгованість в розмірі 115931,20 грн. до 15.11.2008р., однак свої зобов’язання щодо сплати заборгованості не виконав, в зв’язку з чим 24.12.2008 р. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію за № 24 від 17.12.2008 з вимогою погасити заборгованість по зазначеному договору в сумі 115931,20 грн. Факт надіслання зазначеної претензії підтверджується фіскальним чеком “Укрпошти” від 24.12.2008р. № 5386, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Однак, відповідач зазначену претензію залишив без відповіді та задоволення, в зв’язку з чим позивач повторно надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою про сплату боргу в розмірі 115931,20 грн., проте зазначена претензія позивача була залишена відповідачем без розгляду, а зазначена в претензії суму боргу залишилась не сплачена.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, станом на час розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 115931,20 грн. (120931,20 грн. –5000 грн. = 115931,20 грн.), різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленого товару, доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 115931,20 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрицьке»(07434, Київська область, Броварський р-н., с. Шевченкове, вул. Леніна, 1, код ЄДРПОУ 30839434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оккервіль»(07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 227, код ЄДРПОУ 34837279) 115931 (сто п’ятнадцять тисяч дев’ятсот тридцять одну) грн. 20 коп. –заборгованості, 1159 (одну тисячу сто п’ятдесят дев’ять) грн. 31 коп. –витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 11.08.2009р.