№ 44615460, 21.01.2015, Kharkiv Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 643/17608/14-п Суддя 1 інстанції: Довготько Т.М.

Провадження: 33/790/31/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року м. Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області Яковлева В.С., за участю притягнутого до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Московського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2014 року,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) грн.

Як вказано в постанові суду першої інстанції, 03.11.2014 року о 08-45 год. в м.Харкові, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем Део Матис д.н. НОМЕР_3, виїжджав з прилеглої території буд. 145 по пр-ту Московському, не надав дорогу автомобілю Фольксваген д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався прямо по головній дорозі, в результаті чого допустив зіткнення, та заподіяв матеріальну шкоду, чим порушив п.п. 10.2, 10.1 ПДР України.

Не погодившись з рішенням районного суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду. Апелянт посилається на те, що суддя районного суду не з'ясував всіх обставин справи, а саме не переглянув запис з відеорегістратора, не викликав працівників ДАЇ та не допитав свідка ОСОБА_5

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 суддею повно і всебічно встановленні всі обставини на підставі наявних матеріалів справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом в їх сукупності, у відповідності вимогами ст. ст. 251, 253 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду.

В судовому засіданні апеляційної інстанції, ОСОБА_2 свою вину не визнав та пояснив, що 03.11.2014 року о 08-45 год. виїжджав з території лікарні № 17 на автомобілі Део Матис д.н. НОМЕР_3. Доїхавши до проїжджої частини, зупинився, подивився ліворуч та побачив в правій смузі дороги автомобіль, який рухався з включеним правим сигналом повороту, інші смуги дороги були вільні. Зрозумівши, що автомобіль Фольксваген поверне праворуч, виїхав на проїжджу частину. Але автомобіль Фольксваген поїхав прямо, в результаті чого сталася дорожньо-транспортна пригода.

З письмових пояснень учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 вбачаться, що 03.11.2014 року 08-45 год. рухалася на автомобілі Фольксваген д.н. НОМЕР_2 по Московському проспекту. Доїхавши до виїзду з лікарні № 17, несподівано для неї виїхав автомобіль Део Матис. В результаті чого було здійснено екстрене гальмування, але уникнути зіткнення з автомобілем Део Матис не вдалося.

Факт порушення водієм ОСОБА_2 ПДР України підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення АВ2 № 036902 від 03.11.2014 року, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.11.2014 року, відеозаписом та фотознімками з місця дорожньо-транспортної пригоди, поясненнями самого водія ОСОБА_2, письмовими поясненнями водія ОСОБА_4 та письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5

Доводи апелянта щодо обов*язку водія ОСОБА_4 повернути праворуч, оскільки вона рухалася з увімкненим правим сигналом повороту, не звільняла водія ОСОБА_2 від виконання вимог п.п. 10.1, 10.2 ПДР України.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 порушень вимог п. п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України та про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Дослідивши всі обставини та характер скоєного правопорушення, суд першої інстанції визначаючи вид та розмір стягнення, враховуючи майновий стан правопорушника ОСОБА_2,, правомірно застосував адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) грн., яке буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постанова судді Московського районного суду м. Харків від 12 грудня 2014 року є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 16 грудня 2014 року у відношенні ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Харківської області В.С. Яковлева