Decision № 44580304, 04.01.2013, Kharkiv Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Провадження № 22-ц/2090/8550/2012

Справа № 2015/1200/2012

Категорія: "відшкодування шкоди" Головуючий 1 -ї

інстанції: Калайда І.С.

Доповідач: Бурлака І. В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«24»грудня 2012 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого судді: Бурлака І.В.,

Суддів: Карімової Л.В., Яцини В.Б.,

при секретарі: Гопко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Південна залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Харківська вагонна дільниця № 1»на рішення Золочівського районного суду Харківської області від 22 листопада 2012 року по справі за позовом Державного підприємства «Південна залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Харківська вагонна дільниця № 1»до ОСОБА_2 про відшкодування завданої шкоди,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2012 року Державне підприємство «Південна залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Харківська вагонна дільниця № 1»звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2. В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що за контрактом № 853 від 01.07.2010 року ОСОБА_2 працював на підприємстві провідником. 18.02.2012 року ревізорами ВАТ «ФПК»РФ складено акт № А023176, з якого вбачається, що під час перевірки на дільниці Москва-Тула № 143 сполученням «Санкт-Петербург-Харків»встановлено, що ОСОБА_2 перевозив 4 безквиткових пасажирів. Дії ОСОБА_2 призвели до застосування до підприємства економічної відповідальності у вигляді штрафу у швейцарських марках в розмірі 800, 16, яка передбачена «Угодою про економічну відповідальність за перевезення безквиткових пасажирів, надлишку ручної поклажі, неоформленого багажу, вантажобагажу і не передачу для реалізації місць…», що станом на 30.04.2012 року склало в еквіваленті 7039, 76 грн. Наказом № 165/ОС від 18.02.2012 року ОСОБА_2 звільнено з займаної посади на підставі п. 1 ст. 36 КпЗП України. Оскільки середня заробітна плата ОСОБА_2 складала 4178, 90 грн., просив стягнути з нього на користь підприємства завдану шкоду у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше середнього заробітку ОСОБА_2, тобто в розмірі 4178,90 грн.

Рішенням Золочівського районного суду Харківської області від 22 листопада 2012 року позов Державного підприємства «Південна залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Харківська вагонна дільниця № 1»- задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державного підприємства «Південна залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Харківська вагонна дільниця № 1»2039, 45 грн. завданої шкоди, 214,60 грн. судового збору, а всього 2304,05 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, Державне підприємство «Південна залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Харківська вагонна дільниця № 1»подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду -змінити та задовольнити його позов. При цьому посилався на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального і процесуального права. Вважав, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, і як доводи апеляційної скарги виклав позовні вимоги.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає за необхідне апеляційну скаргу Державного підприємства «Південна залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Харківська вагонна дільниця № 1»-задовольнити, рішення суду -змінити з наступних підстав.

Стягуючи з ОСОБА_2 на користь підприємства завдану шкоду, суд першої інстанції, з висновком якого в цій частині погоджується судова колегія, обґрунтовано виходив з вимог ст. 130 та ч. 1 ст. 132 КЗпП України, згідно яких за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 працював у відповідача провідником за контрактом № 853 від 01.07.2010 року. Пунктом 5 вказаного контракту передбачено, що ОСОБА_2 несе повну індивідуальну матеріальну відповідальність за завдану шкоду. Із змісту протоколу оперативної наради від 20.01.2012 року вбачається, що 18.02.2012 року ОСОБА_2 під час виконання посадових обов'язків допустив провезення чотирьох безквиткових пасажирів у вагоні № 8/17277 сполученням «Санкт-Петербург», чим порушив вимоги п. 3.9.5 «Інструкції провіднику пасажирських вагонів № Ц Л - 0038»від 01.09.2003 року та п. 7.3 «Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України»від 27.12.2006 року № 1196 із змінами та доповненнями, про що було складено акт. Наказом від 18.02.2012 року за № 165/ОС його звільнено. Із рахунку № 53 від 14.03.2012 року та переліку актів вбачається, що розмір економічної відповідальності за провезення ОСОБА_2 чотирьох безквиткових пасажирів відповідно до «Угоди про економічну відповідальність за перевезення безквиткових пасажирів, надлишку ручної поклажі, неоформленого багажу, вантажобагажу і не передачу для реалізації місць…»від 01.01.1997 року склав 800,16 швейцарських марок, що становило в еквіваленті 7039, 76 грн.

В суді апеляційної інстанції представник Державного підприємства «Південна залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Харківська вагонна дільниця № 1»підтвердила зазначений розмір завданої шкоди та пояснила, що вказану суму сплачено підприємством, однак з ОСОБА_2, не дивлячись на те, що в контракті зазначено, що ОСОБА_2 за завдану шкоду несе повну матеріальну відповідальність, підприємством вирішено стягнути шкоду тільки в межах його середнього заробітку.

Як вбачається з матеріалів справи середній заробіток ОСОБА_2 відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати склав 4178, 90 грн., яка виходячи з вимог ст. 132 КЗпП України та роз'яснень, наданих в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.1991 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками»із змінами та доповненнями підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь підприємства, а не стягнута шкода в розмірі 2039,45 грн., оскільки доказів того, що у ОСОБА_2 тяжкий майновий стан або інші обставини, які допускають зменшення стягнення нижче його середнього заробітку, матеріали справи не містять і в суді апеляційної інстанції їх не надано.

ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції пояснив, що він не згоден з актом від 18.02.2012 року, але його не оскаржував, з іншими позовними вимогами до суду не звертався.

Оскільки апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, судова колегія вважає за необхідне рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь підприємства завданої шкоди - змінити, стягнути з нього на користь підприємства 4178,90 грн., в іншій частині рішення суду, а саме в частині стягнення судового збору в сумі 214,60 грн. -залишити без змін, а всього 4393,50 грн., (4178,90+214,60).

Керуючись ст. ст. 303,304, п.3.ч.1.ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Південна залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Харківська вагонна дільниця № 1»-задовольнити.

Рішення Золочівського районного суду Харківської області від 22 листопада 2012 року -змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного підприємства «Південна залізниця»в особі відокремленого підрозділу «Харківська вагонна дільниця № 1»суму завданої шкоди в розмірі 4178, 90 грн.

В іншій частині рішення суду -залишити без змін.

Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя: Судді: