№ 44529338, 27.05.2015, Kyiv Regional Court of Appeal

Справа № 359/3653/15-п Головуючий у І інстанції Мельник О.О.Провадження № 33/780/344/15 Доповідач у 2 інстанції ПолосенкоКатегорія 429 27.05.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2015 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Полосенко В.С., за участю: представника Київської митниці ДФС - Петровської А.О., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2015 року, якою громадянина України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, військовослужбовця, визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.471 Митного кодексу України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень, без конфіскацією вилученої відповідно до протоколу про порушення митних правил валюти, -

В С Т А Н О В И В :

За постановою судді, 20 квітня 2015 року о 11 годині 35 хвилин, під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль», громадянин України ОСОБА_3, який прибув до України з Республіки Судану, м. Хартун, транзитом через Туреччину, м. Стамбул, літаком авіакомпанії "Турецькі авіалінії", своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину ОСОБА_3 «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі 12000 доларів США та 295 гривень.

Після цього громадянина ОСОБА_3 було запрошено до службового приміщення митниці залу «Приліт», де ним була видана готівка в розмірі 12000 доларів США та 295 гривень, які знаходилися у відкроитому паперовому конверті, що містився у окремому відділенні рюкзаку пасажира. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування та зі слів ОСОБА_3 належить йому особисто. Дана валюта була виплачена ОСОБА_3 в якості заробітної плати за період його перебування у слжбовому відрядженні у Республіці Судан.

З виявленої суми громадянину ОСОБА_3 було пропущено 10800 доларів США та 295 гривень. За протоколом про порушення митних правил вилучено 1200 доларів США.

Таким чином, своїми діями громадянин ОСОБА_3 під час проходження митного контролю порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Постановою судді ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.471 МК України та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 гривень без конфіскації вилученої відповідно до протоколу про порушення митних правил валюти.

На вказану постанову представник Київської митниці подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та постановити нову постанову, якою ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні порушення митних правил за ст.471 МК України та застосувати до нього стягнення у виді штрафу та конфіскації затриманої відповідно до протоколу про порушення митних правил валюти.

На думку апелянта, постанова суду не відповідає меті адміністративного стягнення та не сприяє вихованню порушника в дусі додержання чинного законодавства України.

Вказує, що суд обираючи вид та розмір стягнення накладеного на ОСОБА_3 не врахував положення ч.3 ст.462 МК України, відповідно до яких у разі, коли статтею МК України передбачається накладення основного та додаткового стягнення - застосування додаткового стягнення без основного не допускається. Вважає, що суд однобічно та упереджено підійшов до накладення стягнення у виді штрафу без застосування конфіскації обмежених до переміщення валютних цінностей, а вказані в постанові суду обставини, що стали підставою для повернення вилучених під час складання протоколу про порушення митних правил грошових коштів є неправомірними.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника Київської митниці в підтримку поданої апеляційної скарги, представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка вважає рішення суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, приходжу до наступного.

Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні порушення митних правил повністю знайшов своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи і підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил від 20 квітня 2015 року № 0268/1250000017/15; доповідною запискою головного державного інспектора аналітично-пошукового відділу УАР та ПМП щодо обставин складання протоколу про порушення митних правил ОСОБА_3, переліком купюр та описом готівки вилученої у ОСОБА_3

На підставі зазначених доказів суддя дійшов обґрунтованого висновку, що своїми діями ОСОБА_3 порушив порядок проходження митного контролю у зонах (коридорах) спрощеного контролю та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.471 Митного кодексу України.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги представника Київської митниці, в частині оскарження стягнення накладеного на ОСОБА_3

Так, санкція ст. 471 Митного кодексу України, за якою притягнуто ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, дійсно передбачає конфіскацію про, що суддя зазначив в оскаржуваній постанові, однак не застосував цей вид стягнення, обґрунтувавши свій висновок посиланням на практику Європейського суду з прав людини та правильно зазначив, що застосування додаткового виду стягнення у виді конфіскації покладе на ОСОБА_3 «індивідуальний надмірний тягар» .

Як вбачається з матеріалів справи, вилучені у ОСОБА_3 грошові кошти він отримав законним шляхом і жодних припущень щодо незаконності їх походження іншими учасниками судового розгляду не заявлялось.

Також підтверджуються відповідною довідкою пояснення ОСОБА_3 про те, що він дійсно працює військовим спостерігачем групи миротворчого персоналу ООН в Республіці Судан і грошові кошти є його офіційною заробітною платою.

Крім того ОСОБА_3 має на утриманні двох малолітніх дітей, одна з яких має вроджену хворобу кишкового тракту та потребує лікування, в зв'язку з чим його родина перебуває в скрутному матеріальному становщі.

Таким чином, судом першої інстанції правильно застосовано у відношенні ОСОБА_3 стягнення лише у виді штрафу без застосування додаткового стягнення у виді конфіскації.

Враховуючи наведене, а також практику Європейського Суду з прав людини, приходжу до висновку, що застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_3 «індивідуальний надмірний тягар».

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 квітня 2015 року щодо ОСОБА_3 - залишити без змін.

Суддя В.С. Полосенко