печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16932/15-ц
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2015 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
18.05.2015 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява. Окрім цього, 28.05.2015 представник позивача ОСОБА_3, що діє на підставі та у межах повноважень, визначених довіреністю від 26.05.2015, дійсної до 26.05.2018, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кияницею А. Ф. та зареєстрована у реєстрі № 1046, подав до суду заяву (вх. № 42076 від 28.05.2015) про залишення без розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та повернути матеріали.
Положеннями статті 11 ЦПК України встановлено позицію диспозитивності цивільного судочинства, а саме передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Окрім цього, згідно з ч. 2 ст. 11 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 38 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.
Залишення без розгляду заяви можливе після відкриття провадження у справі, що відповідає положенням п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
Оскільки провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 не було відкрито станом на час подання заяви від 28.05.2015 представником ОСОБА_3, та позов залишено без руху, вбачається можливим повернення позовної заяви до відкриття провадження у справі, що відповідає положенням п. 1 ч. 3, 4 ст. 121 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 121 ЦПК України, передбачено, що позовна заява повертається у випадках, коли позивач до відкриття провадження у справі подав заяву про повернення йому позову.
Отже суд у даному випадку зобов'язаний застосувати імперативну норму процесуального законодавства та повернути позовну заяву позивачу.
Із матеріалів позову вбачається, що вимоги були оплачені судовим збором в сумі 169,00 грн. (квитанції № 115EDE1693 від 08.05.2015 на суму 80,00 грн., № 11681616СВ від 08.05.2015 на суму 169,00 грн.). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди - вважати неподаною та повернути позивачу.
Зобов'язати УДКСУ у Печерському районі м. Києва повернути ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 249,00 грн., що було перераховано: одержувач УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код отримувача 38004897, МФО 820019, рахунок 312 142 067 00007, призначення платежу: судовий збір за позовом до Печерського районного суду м. Києва, за квитанцією № 115EDE1693 від 08.05.2015 на суму 80,00 грн. та квитанцією № 11681616СВ від 08.05.2015 на суму 169,00 грн. через ПАТ «КБ «ОТП Банк».
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя І. В. Литвинова
The court decision No. 44519486, Pecherskyi District Court of Kyiv City was adopted on 02.06.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 757/16932/15-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: