Decision № 44480314, 29.05.2015, Obolonskyi District Court of Kyiv City

29.05.2015 Справа № 756/16053/14-ц

Унікальний №756/16053/14-ц

Провадження №2-756/933/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:

Головуючого судді І.В.Белоконної

За участю секретаря Х.І.Клімковської

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась із позовом до відповідача про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, в якому зазначила, що 02.09.2014 року між нею та відповідачем було укладено договір №004-28689-020914 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів. Відповідно до умов даного договору відповідач відкрив позивачу поточний рахунок НОМЕР_2 в доларах США, на який перевів кошти позивача в сумі 5 400,00 доларів США з її депозитного доларового рахунку. Згодом позивач звернулась до відповідача з вимогою отримати належну їй суму коштів з поточного рахунку, однак відповідачем у видачі коштів було відмовлено та було зазначено відповідачем, що відповідно до Постанови Національного банку України №540 від 29.08.2014 року Національний банк України зобов'язав банки обмежити видачу готівкових коштів в іноземній валюті з поточних рахунків своїх клієнтів через касу в межах до 15 000,00 грн. на добу на одного клієнта банку. Крім того, відповідачем було запропоновано позивачу звернутись до будь-якого іншого відділення Дельта Банку для вилучення коштів, що розмішені на поточному рахунку позивача.

Так, при звернення позивача до Київського відділення Дельта банку № 40 з вимогою видати їй через касу 1000,00 доларів США або 900 доларів США, відділення банку повідомляло або про відсутність доларів США, або пропонувало позивачу видати по 100,00 доларів США в день.

Позивач неодноразово зверталась до відповідача з відповідними заявами з вимогою отримати всю суму грошових коштів, які знаходяться на її поточному рахунку, однак дані вимоги відповідачем виконані не були.

Крім того, позивач неодноразового зверталась до суду з заявою про збільшення позовних вимог та з урахуванням останніх збільшень до позову просить суд стягнути з відповідача на її користь суму у розмірі 4 800,00 доларів США, а також пеню у розмірі 0,1% від сум прострочених платежів за кожен день прострочення, згідно з розрахунком в розмірі 480,00 доларів США, а всього стягнути 5 280,00 доларів США.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 27.-5.2015 року не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в судовому засіданні 20.05.2015 року надав свої пояснення по справі, згідно яких представник заперечує проти позову, та зазначає, що своїм підписом у договорі позивач засвідчив, що він ознайомлений з правилами, тарифами та погоджується вважати їх обов'язковими для застосування до взаємовідносин, які виникли на підставі цього договору. Крім того, АТ «Дельта Банк» дотримується вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативно-правових актів Національного банку України, здійснює свою діяльність виключно у правовому полі, тому будь-яка операція, що здійснюється за вимогою/дорученням клієнта, має відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів України. Так, відповідно до пункту 9 Постанови Правління національного банку України №540 від 29.08.2014 року «Про ведення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України» уповноважені банки зобов'язані обмежити видачу (отримання готівкових коштів) в іноземній валюті або банківських металів з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 15 000 грн. на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України. Даний нормативний акт вступив у дію, у зв'язку з чим відповідач обмежений у видачі готівкових коштів в іноземній валюті. Посилаючись на зазначене, представник відповідача вважає, що позовні вимоги є необгрунтованими та безпідставними, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №004-28689-020914 на відкриття та обслуговування поточного рахунку, операції за яким можна здійснювати з використанням електронних платіжних засобів, відповідно до умов якого відповідач відкрив позивачу поточний рахунок НОМЕР_2 в доларах США, на який перевів кошти позивача в сумі 5 400,00 доларів США з його депозитного доларового рахунку (а.с.7).

У вересні 2014 року позивач звернулась до відповідача з проханням повернути їй кошти, які знаходяться на її поточному рахунку, однак у відповідь на її звернення, відповідач своїм листом за вих. № 05-24884002 від 22.10.2014 року повідомив, що згідно з постановою Правління Національного банку України № 540 від 29.08.2014 року, Національний банк України зобов'язав банки обмежити видачу грошових коштів до 15 000,00 гривень на добу на одного клієнта, та відповідач запропонував позивачу звернутися щодо отримання коштів до будь-якого відділення ПАТ «Дельта Банк».

29.09.2014 року позивач направила відповідачу письмову заяву з вимогою видати їй через касу всю суму коштів, яка знаходиться на її поточному рахунку, на протязі 7-10 днів, починаючи з дати отримання заяви, по 1 000 - 1 100 доларів США в день, з урахуванням вимог встановлених постановою № 540 Правління Національного банку України «Про введення додаткових механізмів для стабілізації грошово-кредитного та валютного ринків України» від 29.08.2014 року, однак у відповідь позивач отримала відмову у видачі грошових коштів.

В подальшому позивач неодноразово зверталась до відділення ПАТ «Дельта Банк» №40 із заявами від 21.10.2014 року, від 07.11.2014 року, від 10.11.2014 року, від 11.11.2014 року та від 12.11.2014 року з вимогою видати 900-1000 доларів США з її поточного рахунку, однак дані заяви відповідачем виконані не були.

Крім того, позивач неодноразово зверталась із скаргами від 21.10.20104 року, від 07.11.2014 року, від 10.11.2014 року та від 11.11.2014 року з приводу незаконних дій відповідача щодо відмови їй у видачі належних їй коштів, які знаходяться на поточному рахунку позивача, однак відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував.

На момент розгляду справи відповідач не повернув позивачу належну їй суму грошових коштів, що підтверджується банківською випискою по рахунку.

У відповідності до ст.ст.626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.ст.509, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк відповідно до вказівок договору і не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання та одностороння зміна умов договору, за винятком випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Частиною 3 ст.1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно ч. 1, 2 ст.1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Статтею 1074 ЦК України передбачено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

У відповідності до вимог ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів» передбачено, що у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів»банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. У разі порушення банком, о обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що обмеження права позивача щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на її рахунку з посиланням відповідача на постанову Правління НБУ № 540 від 29.08.2014 року суперечать вимогам чинного законодавства України та умовам укладеного договору між позивачем та відповідачем.

Отже, зважаючи на наведене вище, суд прийшов до висновку, що позов є законним, обгрунтованим та таким що відповідає вимогам чинного законодавства України, та підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 610, 1060, 1066, 1068, 1074 ЦК України, ст.ст. 10, 57-61, 79, 88, 208 - 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020, місцезнаходження: м. Київ, вул. Щорса, 36 б на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, суму у розмірі 4800 (чотири тисячі вісімсот) доларів США та пеню у розмірі 0,1% сум прострочених платежів за кожен день прострочення у розмірі 480 (чотириста вісімдесят) доларів США, а всього 5280 (п'ять тисяч двісті вісімдесят) доларів США.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: І.В. Белоконна