Court ruling № 44447560, 26.05.2015, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 р.Справа № 820/17389/14

Головуючий 1 інстанції: Рубан В.В.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Калиновський В.А.

при секретарі Тітова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Металіст-Будметалоконструкція» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2015р. по справі № 820/17389/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металіст-Будметалоконструкція»

до Індустріальної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Металіст-будметалконструкція», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 291727,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.15 р. по справі № 820/17389/14 позов був залишений без задоволення.

Позивач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, де просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.15 р. по справі № 820/17389/14 та прийняти нову постанову про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Відповідач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 2042/20-36-22-01-07/37191082 від 25.07.14 р. позапланової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.07.11 р. по 31.12.13 р., з ПДВ за період з 01.07.11 р. по 31.05.14 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.11 р. по 31.03.14 р., в якому зафіксовані, зокрема, вимог п. 141.1 ст. 141 ПК України, що призвело до заниження зобов'язань по податку на прибуток за 3 квартал 2012 р. у сумі 17775,0 грн., за 4 квартал 2012 р. у сумі 79231,0 грн., за 2013 р. у сумі 194721,0 грн.

Виявлені порушення перевіряючі пов'язували з тим, що позивачем безпідставно було віднесено до витрат витрати, які не були використані у власній господарській діяльності. Також в акті перевірки вказано на те, що було прийнято рішення від 12.05.14 р. № 922/1350/14 про припинений юридичної особи ТОВ «Металіст - БМК», публікація повідомлення у спеціалізованому друкованому ЗМІ датована 26.05.14 р., остання реєстраційної дії в ЄДР від 21.05.14 р. про внесення інформації про судового рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи. За даними відповідача станом на 25.07.14 р. підприємство ТОВ «Металіст - БМК» визнано банкрутом, а тому має стан платника податків « 14». Проте у зв'язку з не здачею свідоцтв, ліквідаційного балансу, наявної заборгованості, ліквідаційна процедура вважається незавершеною.

Суд першої інстанції також з'ясував, що ухвалою Господарського суду Харківській області від 12.05.14 р. по справа № 922/1350/14 про порушення провадження у справі про банкрутство введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, який передбачає зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав на те, що на формування показників, відображених у рядку 06.4/06.3 «Фінансові витрати» за період з 01.07.11 р. по 31.12.13 р. в сумі 3259954,0 грн., мало вплив здійснення операцій по відображенню процентів банку за користування кредитними коштами, що підтверджується виписками банку, головною книгою, оборотно-сальдовими відомостями по бухгалтерських рахунках 501 «Довгострокові кредити банків в національній валюті», 601 «Короткострокові кредити банків в національній валюті», 95 «Фінансові витрати», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», іншими документами первинного бухгалтерського обліку, які свідчать про завищення задекларованих позивачем показників.

Як з'ясував суд першої інстанції, сплата процентів банку пов'язано з тим, що позивачем з ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» була укладена кредитна угода № 24-01-12 від 05.09.12 р. на отримання кредиту у розмірі 9300000,0 грн. з цільовим призначенням - погашення кредиторської заборгованості ТОВ «Алюмбуд» за договором № 35v-01-07 від 31.05.07 р. у розмірі 6998000,0 грн., на погашення кредиторської заборгованості в ПАТ «Мегабанк» за власною кредитною угодою № 20-96/2012 від 20.07.12 р. у розмірі 1200000,0 грн., на поповнення обігових коштів позивача у розмірі 1102000,0 грн.

За твердженням позивача, проценти за використання кредитних коштів, сплачених на погашення заборгованості по кредитному договору за ТОВ «Алюмбуд», використані позивачем у власній господарській діяльності, оскільки він орендує у ТОВ «Алюмбуд» приміщення, в якому розміщене обладнання позивача, а саме на придбання вказаних приміщень ТОВ «Алюмбуд» 31.05.07 р. отримав кредитні кошти за кредитним договором № 35v-01-07. Крім того, ТОВ «Алюмбут» уклав договір іпотеки з ПАТ «Фінанси та кредит», предметом якого є орендовані позивачем приміщення, але в 2012 р. ТОВ «Алюмбут» не мав можливості своєчасно сплачувати кошти за вказаним кредитним договором, а позивачу було економічно не доцільно втрачати орендовані приміщення, у зв'язку з чим було прийняте рішення про погашення вказаної заборгованості ТОВ «Алюмбуд» шляхом отримання кредитних коштів позивачем.

Зважаючи на цільове призначення кредиту, відповідачем був зроблений висновок про те, що у власній господарській діяльності позивача були використані кошти в сумі 2302000,0 грн., або 24,7%, на погашення кредиторської заборгованості в ПАТ «Мегабанк» за кредитною угодою № 20-96/2012 від 20.07.12 р., обсяг кредитних коштів склав 1200000,0 грн. відсоток у загальній сумі кредиту 12,9%; на поповнення обігових коштів підприємства, обсяг кредитних коштів склав 1102000,0 грн., відсоток у загальній сумі кредиту 11,8%, а 75,2% вказаних коштів використані за межами власної господарської діяльності на погашення кредиторської заборгованості ТОВ «Алюмбуд» за договором № 35v-01-07 від 31.05.07 р., обсяг кредитних коштів склав 6998000,0 грн.

Таким чином, як наполягає відповідач і з ним погодився суд першої інстанції, позивач без законних підстав включив до витрат нараховані проценти ПАТ «Фінанси та кредит» за борговими зобов'язаннями, не пов'язаними із власною господарською діяльністю за 3 квартал 2012 р. на суму 84641,0 грн.(нараховані відсотки 100% - 112404,0 грн., з них 24,7% - 27763,0 грн., 75,2% - 84641,0 грн.), за 4 квартал 2012 р. на суму 377290,0 грн.(нараховані відсотки 100% - 501049,0 грн., з них 24,7% - 123759,0 грн., 75,2% - 377290грн.), за 2013 р. на суму 1024845,0 грн.(нараховані відсотки 100% - 1361015,0 грн., з них 24,7% - 336170,0 грн., 75,2% - 1024845,0 грн.).

В обґрунтування висновків судового рішення в постанові суду першої інстанції процитований зміст п. 138.1 ст. 138, п. 141.1 ст. 141, п. 14.1.36 ст. 14 ПК України і зроблений висновок про те, що позивач не використовував отримані кредитні кошти у 3 кварталі 2012 р. в сумі 84641,0 грн., у 4 кварталі 2012 р. в сумі 377290,0 грн., у 2013 р. в сумі 1024845,0 грн. для отримання доходу від власної господарської діяльності, а тому сплачені на вказані суми відсотки не можуть бути включені до витрат відповідних звітних періодів, оскільки отримання банківського кредиту в інтересах третьої особи на погашення його боргу до господарської діяльності підприємства позивача не відноситься, а витрати поручителя по борговим зобов'язанням боржника не регулюються п. 141 ст. 141 ПК України.

За таких підстав суд першої інстанції дійшов до висновків про правомірність доводів відповідача і законність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.15 р. по справі № 820/17389/14 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Металіст-Будметалоконструкція» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2015р. по справі № 820/17389/14 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2015р. по справі № 820/17389/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Металіст-Будметалоконструкція» до Індустріальної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Калиновський В.А.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 29.05.2015 року.