№ 44405921, 25.05.2015, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 травня 2015 року Чернігів Справа № 825/1531/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заяць О.В.,

за участю секретаря Прокіної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А 2622, Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та стягнення грошової компенсації, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А2622 (далі - в/ч А2622, відповідач - 1) Чернігівського обласного військового комісаріату (далі - Чернігівський ОВК, відповідач - 2), в якому просить суд: визнати неправомірною бездіяльність Чернігівського ОВК щодо не зарахування позивача на продовольче забезпечення з 18.03.2014 по 12.03.2015 до в/ч А2622 та несвоєчасне подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до в/ч А2622; визнати неправомірною бездіяльність в/ч А2622 щодо невиплати позивачу нарахованої згідно наказів ТВО військового комісара Чернігівського ОВК від 10.12.2014 №575 (додаток №11) за період з 18.03.2014 по 30.11.2014, включно, грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 4545,96 грн. та від 02.01.2015 № 02 (додаток №11) за період з 01.12.2014 по 31.12.2014, включно, грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 546,22 грн., згідно наказів військового комісара Чернігівського ОВК від 04.02.2015 № 90 (додаток №11) за період з 01.01.2015 по 31.01.2015, включно, грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 546,22 грн., від 04.03.2015 №169 (додаток №11) за період з 01.02.2015 по 28.02.2015, включно, грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 493,36 грн. та від 06.04.2015 №244 (додаток №9) за період з 01.03.2015 по 12.03.2015, включно, грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 211,44 грн.; стягнути з в/ч А2622 на користь позивача нараховану грошову компенсацію в загальній сумі 6343,20 грн.; допустити негайне виконання постанови суду.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно наказу від 18.03.2014 №20 військового комісара Корюківського районного військового комісаріату він був призваний на військову службу по мобілізації та призначений на посаду «старший офіцер відділення». Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 №426 (зі змінами) та наказу Міністра оборони України від 09.12.2002 № 402 (зі змінами) громадяни, які призвані на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації, з дня прибуття їх до військового комісаріату забезпечуються харчуванням за встановленими нормами за рахунок держави. Однак, позивач зазначає, що його не було зараховано на продовольче забезпечення до в/ч А2622, в результаті чого він не був забезпечений їжею шляхом надання послуг з харчування суб'єктами господарювання на підставі укладених договорів з Міністерством оборони України. За період з 18.03.2014 по 12.03.2015 включно, позивачу належить до виплати грошова компенсація замість встановлених норм харчування. В/ч А2622 в добровільному порядку не виплачує належну позивачу компенсацію, тому позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Представник в/ч А 2622 у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі. Також надав суду письмові заперечення, в яких просив залишити позов без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, а також зазначив наступне. В період з 18.03.2014 по 31.11.2014 витяги з наказів військових комісарів Чернігівського ОМВК та Чернігівського ОВК, або будь-які інші документи про зарахування позивача до списків особового складу частини та постановку на продовольче забезпечення або про виплату йому грошової компенсації замість установленої норми харчування №1-загальновійськова до в/ч А 2622 не надходили. Отже, представник вважає, що службові особи в/ч А 2622 не мали можливості та не зобов'язані були вчиняти жодних дій щодо забезпечення позивача триразовим харчуванням за рахунок держави як особі, мобілізованої на особливий період, або виплати грошової компенсації замість установленої норми харчування № 1 - загальновійськова, за період з 18.03.2014 по 30.11.2014. При цьому, проти розміру компенсації за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року не заперечує.

Представник Чернігівського ОВК у судове засідання не з'явився, надав суду заяву в якій просив проводити розгляд справи без його участі. В наданих до суду письмових запереченнях представник відповідача-2 просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що з метою приведення власної діяльності до вимог законодавства України та відновлення порушених прав позивача наказом військового комісара Чернігівського ОВК від 10.12.2014 № 575 позивача було зараховано на продовольче забезпечення при в/ч А 2622. Враховуючи неможливість забезпечення гарячою їжею позивача, приймаючи до уваги пункт 2.10. Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, було прийнято рішення про виплату позивачу грошової компенсації замість належних норм харчування у розмірі вартості набору продуктів за нормою № 1 - загальновійськова. Вказаний наказ був направлений на адресу в/ч А 2622.

Фіксування судового засідання, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Наказом від 18.03.2014 №20 військового комісара Корюківського районного військового комісаріату ОСОБА_1 був призваний на військову службу по мобілізації та призначений на посаду «старший офіцер відділення».

Судом встановлено, що позивача з 18.03.2014 не було зараховано на продовольче забезпечення, у зв'язку з мобілізацією при в/ч А2622, в результаті чого він не був забезпечений їжею шляхом надання послуг з харчування суб'єктами господарювання на підставі укладених договорів з Міністерством оборони України.

Відповідно до наказу ТВО військового комісара Чернігівського ОВК від 10.12.2014 №575 ОСОБА_1 було зараховано на продовольче забезпечення при в/ч А 2622.

Наказом військового комісара Чернігівського ОВК від 16.04.2015 №275 внесено зміни до наказу військового комісара Чернігівського ОВК від 10.12.2014 №575 та встановлено позивачу грошову компенсацію замість встановлених норм харчування, за період з 18.03.2014 по 30.11.2014, включно, в сумі 4545,96 грн. (додаток №11).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту «н» пункту 1 приміток до «норми N 1 - загальновійськова» норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 N426 за рахунок держави харчуванням забезпечуються, зокрема громадяни, які призвані на військову службу у зв'язку з оголошенням мобілізації, - з дня прибуття їх до військового комісаріату.

Відповідно до пункту 2.3. Положення про продовольче забезпечення Збройних Сил України на мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 09.12.2002 N402 у Збройних Силах України забезпечення харчуванням військовослужбовців та інших категорій за встановленими нормами здійснюється за рахунок держави. Уточнення вартості норм харчування проводиться Головним продовольчим управлінням, виходячи із середніх діючих цін на продукти харчування, і доводиться ним до військ (сил) не частіше одного разу на квартал. Військовослужбовцям та іншим категоріям норми харчування видаються через відповідні їдальні або замість установлених норм харчування (основні й додаткові продукти) виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.

Відповідно до розпорядження начальника центрального управління продовольчого забезпечення Збройних Сил України тилу Збройних Сил України від 07.06.2012 № 905 Про прикріплення на продовольче забезпечення військовослужбовців військових частин (установ) Чернігівського гарнізону, які самостійно ведуть військове господарство» Чернігівський ОВК прикріплений на продовольче забезпечення з 01.09.2012 до в/ч А2622.

10.12.2014 ТВО військового комісара Чернігівського ОВК видано наказ № 575 про виплату військовослужбовцям, призваним у зв'язку із мобілізацією, грошову компенсацію замість належних норм харчування у розмірі вартості набору продуктів за нормою №1 (загальновійськова) за період з 18.03.2014 по 30.11.2014 згідно затверджених відомостей.

Крім того, в Аудиторському звіті про результати планового внутрішнього фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини А2622 за період з 10.07.2012 по 26.11.2014 (від 26.12.2014 № 234/31/82) зазначено, що втрата доходів на загальну суму 2446343,18 грн. (бюджетом 366951,48 грн. та фізичними особами на суму 2079391,70 грн.) було допущено внаслідок не нарахування та не виплати грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовцям Чернігівського обласного військового комісаріату, які були призвані на військову службу у зв'язку із оголошенням мобілізації за період з 18.03.2014 по 30.11.2014. В термін до 26 січня 2015 року організувати відшкодування грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців Чернігівського ОВК, які призвані на військову службу у зв'язку із оголошенням мобілізації на загальну суму 2446343,18 грн.

Про необхідність відшкодування грошової компенсації замість встановлених норм харчування військовослужбовців Чернігівського ОВК також повідомлялось в телеграмі тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу - першого заступника командувача військ оперативного командування «Північ» командиру в/ч А 2622 від 20.09.2014.

Як встановлено судом, позивачу належить грошова компенсація замість встановлених норм харчування, за період з 18.03.2014 по 30.11.2014 включно в сумі 4545,96 грн., що підтверджується актом взаємозвірки вартості компенсації замість норм харчування військовослужбовців, призваних на військову службу по мобілізації ЧОМВК, копія якого міститься в матеріалах справи, а за період з грудня 2014 по березень 2015 включно - 1797,24 грн., що підтверджується наказами військового комісара Чернігівського ОВК від 02.01.2015 року № 02 (додаток № 6) за грудень 2014 року, від 02.01.2015 року № 90 (додаток № 6) за січень 2015 року, від 04.03.2015 року № 169 (додаток № 10), від 06.04.2015 № 244 (додаток № 9).

Щодо позовних вимог про визнання неправомірною бездіяльності Чернігівського ОВК стосовно не зарахування позивача на продовольче забезпечення з 18.03.2014 року по 12.03.2015 року до в/ч А2622 та несвоєчасне подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до в/ч А 2622, то вони підлягають задоволенню лише в частині несвоєчасного подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до в/ч А 2622, оскільки на час розгляду справи Чернігівським ОВК наказ № 575 був направлений на адресу в/ч А 2622.

Також немає підстав для допуску постанови до негайного виконання, оскільки статтею 256 КАС України визначено вичерпний перелік таких підстав.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Докази, які б підтверджували виплату позивачу суми грошової компенсації замість встановлених норм харчування №1 - загальновійськова за період з 18.03.2014 по 30.11.2014 в сумі 4545,96 грн. та за період з грудня 2014 року по березень 2015 року включно в сумі 1797,24 грн., в/ч А2622 суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Чернігівського обласного військового комісаріату щодо несвоєчасного подання документів на виплату грошової компенсації замість встановлених норм харчування до військової частини А2622 по ОСОБА_1.

Визнати неправомірною бездіяльність військової частини А2622 щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої згідно наказу ТВО військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 10.12.2014 №575 (додаток №9), за період з 18.03.2014 по 30.11.2014, включно, грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 4545,96 грн., від 02.01.2015 № 02 (додаток №9), за період з 01.12.2014 по 31.12.2014, включно, грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 546,22 грн., згідно наказів військового комісара Чернігівського обласного військового комісаріату від 04.02.2015 № 90 (додаток №9), за період з 01.01.2015 по 31.01.2015, включно, грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 546,22 грн., від 04.03.2015 №169 (додаток №9), за період з 01.02.2015 по 28.02.2015, включно, грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 493,36 грн. та від 06.04.2015 №244 (додаток №9), за період з 01.03.2015 по 12.03.2015, включно, грошової компенсації замість встановлених норм харчування в сумі 211,44 грн.

Стягнути з військової частини А2622 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в загальній сумі 6343,20 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя підпис О.В. Заяць

З оригіналом згідно

Суддя О.В. Заяць