
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23.06.2014 Справа №607/20463/13-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Ломакіна В.Є.
за участю секретаря Репетівської В.Р.
прокурора Козловського А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі заяву засудженого вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 березня2014 року:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:
- 13 травня 2009 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.2 ст. 185 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю і шляхом складання з вироком Тернопільського міськрайонного суду від 26 січня 2009 року, засудженим на 4 роки позбавлення волі;
- 25 квітня 2013 року Козівським районним судом Тернопільської області за ч.1 ст. 263 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;
- 25 вересня 2013 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ст. ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263-1 КК України із призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці. На підставі ч.4 ст. 70 КК України, 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
- 27 березня 2014 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.3 ст.185 КК України із призначенням покарання у виді позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців,
про вирішення питання про застосування Закону України «Про амністію у 2014 році» від 8 квітня 2014 року,
Встановив:
До Тернопільського міськрайонного суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році».
У судовому засіданні прокурор вважає, що клопотання засудженого ОСОБА_1 про застосування до нього акту амністії не підлягає задоволенню, бо з цього питання особа зверталась до Чортківського районного суду Тернопільської області і ухвалою суду від 18.06.2014 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про його звільнення від подальшого відбування покарання згідно Закону України «Про амністію у 2014 році» - відмовлено.
Суд, вислухавши доводи учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи вважає, що клопотання засудженого не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Встановлено, що ОСОБА_1, будучи засудженим 27.03.2014 рокуТернопільським міськрайонним судом за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки і 6місяців, подавав до суду, який ухвалив вирок, клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2014 році».
Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 18.06.2014 року ОСОБА_1 відмовлено у застосуванні до нього акту амністії.
Тому на даний час з приводу клопотання засудженої особи про застосування до неї акту амністії є судове рішення, що виключає повторний розгляд аналогічної заяви.
Керуючись Законом України «Про амністію у 2014 році», ст.ст.369-372, 395 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про застосування до нього Закону України « Про амністію у 2014 році» – відмовити.
На ухвалу суду може бути подана апеляція протягом 7 діб з моменту її проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд, а засудженим – в той же строк з дня отримання її копії.
Головуючий суддяОСОБА_2
The court decision No. 44394371, Ternopil City and District Court of Ternopil Oblast was adopted on 23.06.2014. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 607/20463/13-к. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: