Court ruling № 44375714, 19.05.2015, Lviv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 р. Справа № 876/3535/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участю представника позивача: Романів А.В.

представника відповідача: Гурняк О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Картонно-паперова компанія" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000902201, № 0000892201 від 23.09.2014 року та № 0001092201 від 11.12.2014 року.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що 23.09.2014 року відповідачем, на підставі акту перевірки № 326/22-01/00278793 від 02.09.2014 р. видано податкове повідомлення-рішення № 0000902201, яким зобов'язано ПрАТ «Картонно-паперова компанія» сплатити суму податку на додану вартість у розмірі 41831,00 гривень та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20916,00 гривень, та податкове повідомлення-рішення № 0000892201, яким зобов'язано ПрАТ «Картонно-паперова компанія» сплатити суму податку на прибуток у розмірі 44970 гривень та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 22485,00 гривень. 11 грудня 2014 року відповідач видав нове податкове повідомлення-рішення № 0001092201 від 11 грудня 2014 року, яким зобов'язано ПрАТ «Картонно-паперова компанія» сплатити суму податку на прибуток у розмірі 44970,00 гривень та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 16464,50 гривень. Зазначає, що акт перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не містить фактичного змісту допущених ПрАТ «Картонно-паперова компанія» порушень, відтак не є зрозумілим, у чому саме полягають порушення податкового законодавства, а саме п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8, п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9. ст. 139 Податкового кодексу України, а також п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, які зафіксовані у висновку Акту перевірки. Позиція органу ДФС в Акті перевірки сформована лише на аналізі інформації, отриманої від інших податкових органів за наслідками перевірки наших контрагентів. Звертає увагу, що податкові повідомлення-рішення не приймалися за результатами актів перевірок його контрагентів. Лише інформація, яка міститься в акті перевірки, за результатами якої не приймалося рішення, не може вважатися беззаперечним доказом правдивості. Просив позов задоволити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 23 вересня 2014 року № 0000902201 винесене Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області та податкове повідомлення-рішення від 11 грудня 2014 року № 0001092201, винесене Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФСУ у Львівській області. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Личаківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Картонно-паперова компанія» з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ОСОБА_3 за вересень 2011 року, ТзОВ НВФ «Інотех» за жовтень 2011 року, лютий 2012 року, ОСОБА_4 за грудень 2012 року за наслідками якої складено Акт № 326/22-01/00278793 від 02.09.2014 року.

З акта перевірки вбачається наступні порушення, а саме: п. 138.4, п. 138.6, п. 138.8, п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9. ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено сплату податку на прибуток в сумі 44970 грн., в тому числі за 2-4 квартал 2011 року в сумі 13863 грн., за І квартал 2012 року в сумі 13863 грн., за IV квартал 2012 року в сумі 19066 грн.; п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено сплату податку на додану вартість на загальну суму 41831 грн., в тому числі за серпень 2012 року на суму 23673 грн. та за грудень 2012 року на суму 18158 грн.

За результатами перевірки контролюючим органом було прийнято повідомлення-рішення № 0000902201, яким зобов'язано ПрАТ «Картонно-паперова компанія» сплатити суму податку на додану вартість у розмірі 41831,00 гривень та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20916,00 гривень, та податкове повідомлення-рішення № 0000892201, яким зобов'язано ПрАТ «Картонно-паперова компанія» сплатити суму податку на прибуток у розмірі 44970 гривень та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 22485,00 гривень.

Проте, 11 грудня 2014 року за результатами розгляду скарги відповідач прийняв нове податкове повідомлення-рішення № 0001092201 від 11 грудня 2014 року, яким зобов'язано ПрАТ «Картонно-паперова компанія» сплатити суму податку на прибуток у розмірі 44970,00 гривень та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 16464,50 гривень.

Згідно п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Судова колегія апеляційного суду звертає увагу, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Аналіз доданих до справи документів свідчить про підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, а також про фактичне здійснення господарських операцій позивачем та його контрагентом, та є достатніми доказами на підтвердження здійснення останніх.

Факт здійснення операцій підтверджується договорами, податковими накладними, актами виконаних робіт та іншими письмовими документами.

Поряд з тим, позивачем надано докази виготовлення картону з придбаного товару. Товари, які були предметами Договорів, не обмежені в цивільному обороті України.

Таким чином, господарські операції, що є предметом даного спору, здійснювалися правоздатними юридичними особами і по своїй суті не суперечать інтересам держави.

Згідно вимог ПК України, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару. За наслідком виконання робіт позивач отримав податкові накладні, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством.

Також апеляційний суд зазначає, що актом перевірки не підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій, контрагенти Товариства не були зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі, а також що у такого не було Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, доказів того, що спірні господарські зобов'язання в судовому порядку визнавались недійсними представником відповідача суду не надано. Посилання відповідача на акти перевірок контрагентів суд не бере до уваги, так як чинним законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу про наявність порушень з боку першого.

За таких обставин, судова колегія оцінивши зібрані по справі докази у сукупності прийшла до переконання, що операції з придбання позивачем у ТзОВ НВФ «Інотех» та у ФОП ОСОБА_4 макулатури мали реальний характер.

Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2015 року у справі №813/103/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 20.05.2015 року