Decision № 443681, 05.02.2007, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2007 р. Справа № 16/249-06

вх. № 15312/5-16

Суддя господарського суду Здоровко Л.М.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився; відповідача - не з'явився.

розглянувши справу за позовом Науково-технічного центру "Екотехніка", м. Одеса

до Відкритого акціонерного товариства "Красноградський маслосирзавод" м.Красноград

про стягнення 1303,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача коштів в розмірі 1303,76 грн., мотивуючи тим що відповідач за накладною №328 від 22.12.2005р. від позивача отримав товар: шланг поліуретановий, проте оплату його вартості здійснив частково. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з'явився, 16.01.07 р. про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до канцелярії господарського суду відзив на позовну заяву та докази сплати заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані документи та докази, судом встановлено таке.

Відповідач, відповідно до накладної № 328 від 22.12.2005 року та довіреності серії ЯЛО № 122380 від 21.12.2005 р., отримав від позивача товар: шланг поліуретановий. Вартість товару, визначена в накладній в сумі 2544,00 грн., відповідач отриманий товар сплатив частково у сумі 1272,00грн., заборгованість відповідача становить 1272,00 грн..

П. 2 ч.1 ст.193 ГК України передбачає, до виконання господарського договору застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк.

Стронами не визначено строк оплати за товар, отже, відповідно до ст.530 ЦК України, позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 231/09-06 від 05.09.2006 року, яку суд визнає вимогою про оплату. Відповідач її отримав 12.09.2006 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, яке містится у матеріалах справи (а.с.11).

У вказаній претензії позивач вимагає негайної оплати боргу, за накладною № 328 від 22.12.2005 року.

Відповіді на претензію, відповідач не надав.

Відповідач, надав до канцелярії господарського суду докази сплати (а.с. 26) основної заборгованості в сумі 1272,00грн.

За таких обставин, щодо позовних вимог у сумі 1272,00 грн., слухання у справі необхідно припинити по п. 1.1 ст. 80 ГПК України, оскільки в цій частині позовних вимого спір врегульовано самими сторонами після звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи зазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 25,44 грн. інфляційних нарахувань, а також 3% річних в сумі 6,32 грн., визнаються судом правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, п.п. 1.1, ст. 80, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. За позивними вимогами в сумі 1272,00 грн. провадження по справі припинити.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Красноградський маслосирзавод" м. Красноград (63304, Харківська обл., м. Красноград, вул. Котляревського, 48, код ЄДРПОУ 00447296 (у т.ч. р/р 26005016816768 в Філії ВАТ "Укрексімбанк" м.Харків, МФО 351618)) на користь Науково-технічного центру "Екотехніка", м. Одеса (65082, м. Одеса, вул. Гоголя,12, код ЄДРПОУ 05606960 (у т.ч. р/р 26000213401 в ВАТ "МТБ" м. Іллічівськ, МФО 328168)) - 25,44 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 6,32 грн., 102,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Здоровко Л.М.