Court ruling № 44348763, 21.05.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2015 року м. Київ К/9991/2161/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Олендера І.Я., Рибченка А.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 по справі № 2а-4707/09/1470

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві

за участі прокуратури Миколаївської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариством до суду заявлений позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.07.2009 №00008436/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за на суму 1 863 999,00 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.11.2009 позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано в повному обсязі, з тих підстав, що Закон України "Про податок на додану вартість" не обмежує право платника податку на віднесення до податкового кредиту сум ПДВ звітного періоду по податкових накладних, які були виписані контрагентами позивача у минулих податкових періодах.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог частково, оскаржуване податкове повідомлення - рішення скасовано в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2009 року на суму 446 882,32 грн., в решті позову відмовлено.

Судове рішення вмотивовано висновком про те, що так дійсно Закон України "Про податок на додану вартість" не обмежує право платника на включення до податкового кредиту, сум податку, що підтверджуються податковими накладними, які отримані після закінчення податкових періодів, та можуть бути включені платником податків до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні були отримані, проте з обов'язковим урахуванням строків давності, визначених ст. 15 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції Товариство до Вищого адміністративний суд України подало касаційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, відповідно до оспорюваного податкового повідомлення - рішення, слугував висновок контролюючого органу, викладений у акті позапланової виїзної перевірки Товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за травень 2009 року від 22.07.2009 № 746/36/33133003, в якому зазначено про допущені позивачем порушення пп. 7.2. 3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.5.4 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 1.2, п. 1.11 ст. 1, п. 5.1 ст. 5, ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" внаслідок включення до податкового кредиту квітня 2009 року податкових накладних попередніх звітних періодів (березень 2006 року та період з жовтня 2006 року по грудень 2007 року), що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2009 року на 1 863 999,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем ухвалено оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Так, відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону № 168/97-ВР до складу податкового кредиту не підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Дана норма закону містить імперативну норму, тобто у тому разі якщо у платника податку списані грошові кошти у якості оплати товару (робіт, послуг) та/або йому відвантажено товари (послуги), однак даний факт не підтверджується податковою накладною, платник податку не має права на декларування податкового кредиту.

Факт наявності належно оформлених податкових накладних, на підставі яких було Товариством сформовано податковий кредит, відповідачем не оспорюється.

А, відповідно до пп. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що Закон № 168/97-ВР не обмежує право платника на включення до податкового кредиту, сум податку, що підтверджуються податковими накладними, які отримані після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (послуг), а суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані, з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Отже колегія суддів Вищого адміністративного суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що включення позивачем в декларацію за квітень 2009 року до податкового кредиту суми в розмірі 1 417 116,67 грн. на підставі податкової накладної від 01.03.2006 № 543 та заявлення вказаної суми до бюджетного відшкодування у травні 2009 року, відбулося поза межами строку давності (1095 днів), а отже контролюючим органом цілком правомірно зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 1 417 116,67 грн.

Зважаючи на викладене, в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" відхилити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2011 по справі № 2а-4707/09/1470 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді І.Я. Олендер

А.О. Рибченко