
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
15 травня 2015 року м. Київ К/800/7970/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Мойсюк М.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Білгород-Дністровського прикордонного загону, начальника 4-го відділення прикордонної служби "Кучурган" ст. лейтенанта Андрощука 0.0. про визнання протиправними дій та скасування постанови, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Білгород-Дністровського прикордонного загону, начальника 4-го відділення прикордонної служби "Кучурган" ст. лейтенанта Андрощука 0.0. про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Постановою Роздільнянського районного суду Одеської області від 31 жовтня 2014 року позов задоволено частково, скасовано спірну постанову відповідача, в решті позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене ним рішення скасувати та задовольнити позов в повному обсязі.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 26 лютого 2015 року вказану касаційну скаргу залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.
Недоліки касаційної скарги усунені скаржником протягом встановленого в ухвалі строку, однак у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи або порушення норм процесуального права.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або порушив норми процесуального права.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в :
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Білгород-Дністровського прикордонного загону, начальника 4-го відділення прикордонної служби "Кучурган" ст. лейтенанта Андрощука 0.0. про визнання протиправними дій та скасування постанови, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2015 року, відмовити.
Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого адміністративного
суду України М.І. Мойсюк
The court decision No. 44320183, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 15.05.2015. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 511/1994/14-а. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: