Court ruling № 44289340, 21.05.2015, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2015 рокусправа № 808/4707/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року по справі № 808/4707/14 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, Мелітопольського МВ ГУ МВС України в Запорізькій області про скасування рішення та стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2014 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до ГУ МВС України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач-2), Мелітопольського МВ ГУ МВС України в Запорізькій області (далі по тексту - відповідач-2), в якому просив скасувати рішення ГУ МВС України в Запорізькій області від 21.01.2013 року №3/И-К-7; скасувати накази №123 від 25.03.2011 року, №72 від 30.01.2012 року, №144 від 19.03.2012 року начальника Мелітопольського МВ ГУ МВС України в Запорізькій області; стягнути з моральну шкоду у розмірі 5000грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2014 року позов ОСОБА_1 у частині вимог про скасування наказів №123 від 25.03.2011 року, №72 від 30.01.2012 року, №144 від 19.03.2012 року начальника Мелітопольського МВ ГУ МВС України в Запорізькій області залишено без розгляду.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.02.2015 року в задоволенні позовних вимог про скасування рішення ГУ МВС України в Запорізькій області від 21.01.2013 року №3/И-К-7 та стягнення моральної шкоди - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що Мелітопольським МВ ГУ МВС України в Запорізькій області при проведенні службової перевірки не було дотримано норми Дисциплінарного статуту, висновки перевірки не відповідають дійсності обставин. Апелянт наголошував на наявну службову недбалість з боку начальника МВ ГУ МВС України в Запорізькій області та формальні листи щодо відсутності підстав для скасування заходів дисциплінарного стягнення.

Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходи з того, що висновок, яким встановлено, що зняття з позивача дисциплінарних стягнень не є оскарженим та не скасований, натомість лист ГУ МВС України в Запорізькій області від 21.01.2013 року №3/И-К-7, який позивач називає рішенням, не є рішенням у розумінні норм КАС України, не створює для позивача певних наслідків. Листом від 21.01.2013 року №3/И-К-7 не порушуються будь-які права та обов'язки позивача, відомості викладені в ньому носять інформаційний характер та є засобом відповіді на саме ж звернення ОСОБА_1 Судом першої інстанції вказано, що стягнення моральної шкоди є похідною вимогою від вимоги про скасування рішення, яке по суті є листом, позивачем не доведено необхідності стягнення моральної шкоди.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 наказом ГУ МВС України в Запорізькій області № 205 о/с від 24.07.2012 року був звільнений з органів внутрішніх справ за п. 64 «й» «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України».

Встановлено, що 04.01.2013 ОСОБА_1 звернувся до Міністра внутрішніх справ України із заявою про посадовий злочин. 08.01.2013 року Департаментом кадрового забезпечення МВС України листом №6/6-К-13 звернення позивача направлено до ГУ МВС України в Запорізькій області з проханням провести перевірку викладених ОСОБА_1 відомостей.

На виконання доручення МВС України від 08.01.2013 року, ГУ МВС України в Запорізькій області проведено перевірку викладених в заяві відомостей за результатами якої складено висновок від 21.01.2013 №3/И-К-7 за матеріалами службового розслідування. У висновку зазначено, що відомості, викладені ОСОБА_1 у заявах, вважати такими, що у ході службового розслідування свого підтвердження не знайшли, порушень норм чинного законодавства в діях керівників Мелітопольського МВ ГУ МВС України в Запорізькій області не встановлено.

Встановлено, що про результати розслідування, про які йдеться у висновку, ОСОБА_1 повідомлено листом від 21.01.2013 року №3/И-К-7.

Відповідно до ч. 1 ст. 20, ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом Украйни «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, особа рядового або начальницького складу має право усно чи письмово послідовно звернутися зі скаргою щодо накладення на неї дисциплінарного стягнення до старшого прямого начальника - аж до міністра внутрішніх справ України або до суду. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.

Натомість, відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України наказ є формою реалізації службових повноважень особи начальницького складу, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа, якій належить його виконати. Накази можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі.

Вищевказаною нормою передбачено, що слід вважати наказом керівника органу МВС України, мету наказу та його направлення. Лист ГУ МВС України в Запорізькій області від 21.01.2013 року №3/И-К-7 є повідомленням про розгляд звернення ОСОБА_1 та результати проведеної службової перевірки, жодного правового висновку листом не зроблено, такий лист не впливає на права позивача. Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України передбачене оскарження керівника органу МВС України або до суду наказів начальницького складу органів внутрішніх справ, оскарження протягом трьох місяців наказів щодо накладення дисциплінарного стягнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Колегія суддів зазначає, що лист № №3/И-К-7 має інформаційний характер, є виключно носієм інформації про проведену перевірку, виконання доручення МВС України, є обов'язковим документом, яким оформлюється повідомлення або відповідь на звернення. Викладені у листі данні та повідомлення не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що створює для позивача певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини. Лист суб'єкта владний повноважень за своєю суттю не впливає на права та обов'язки позивача, не створює певні обставини щодо проходження служби, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2015 року по справі № 808/4707/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.М. Лукманова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук