№ 44288077, 17.12.2014, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 року м. Миколаїв Справа № 814/2150/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В.С. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження,

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю будівельна фірма "Житлобуд-Ніко", вул. Казарського, 2/В, Миколаїв, 54007

доДержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, вул. Гмирьова, 1/1, Миколаїв,54028

проскасування податкового повідомлення - рішення від 24.04.2013р. №0000642202, від 24.04.2013р. № 0000632202,

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 24.04.13 №0000632202 та №0000642202.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно прийняв рішення про збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, оскільки відповідач при проведенні перевірки не прийняв до уваги всі валові витрати позивача у перевіряємому періоді та відповідно не врахував податковий кредит з ПДВ, пов'язаний з цими витратами.

Відповідач заперечив проти позову і зазначив, що відповідач безпідставно відніс до валових витрат суми, які не підтверджені документально, та відповідно безпідставно включив до податкового кредиту ПДВ з цих сум. В зв'язку з цим відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Справу розглянуто у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ТДВ будівельна фірма "Житлобуд-Ніко" зареєстроване як юридична особа та є платником податків.

15.02-29.03.13 відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.11 по 31.12.12.

05.04.13 за результатами перевірки відповідачем було складено акт №790/22-200/10289428, у висновках якого крім іншого зазначено, що позивачем порушено:

п.п.135.5.4, 135.5.14 п.135.5 ст.135, п.п.138.8.1 п.138.8, п.138.2, п.п.138.10.2, 138.10.5 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.9 ст.139, п.141.1 ст.141 з урахуванням п.п.14.1.11, 14.1.27, 14.1.36, 14.1.228 п.14.1 ст.14 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 1 155 321 грн.;

п.185.1 ст.185, п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.4, 201.6 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 101 956грн.

24.04.13 на підставі даного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0000632202, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 1 155 321 грн. та штрафними санкціями на суму 156 738грн.;

№0000642202, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 101 956грн. та штрафними санкціями на суму 50978грн.

Враховуючи, що в позові та судовому засіданні позивач наполягав на тому факті, що відповідачем при проведенні перевірки не були враховані (не відображені в акті перевірки) валові витрати позивача за перевіряємий період, які суттєво впливають на суму донарахувань, а також безпідставно зняті з валових витрат суми, які на думку позивача підтверджені документально, та враховуючи великий об'єм первинних документів, які необхідно обрахувати, що потребує певних спеціальних знань, судом було призначено проведення бухгалтерсько-економічної експертизи.

На вирішення експертизи судом було поставлено наступні питання:

обґрунтувати документально висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 05.04.13 №790/22-200/19289428, в частині донарахування податку на прибуток в сумі 1 155 321 грн., та податку на додану вартість в сумі 101 956грн., за перевіряємий період з 01.04.11 по 31.12.12;

чи підтверджено документально донарахування податку на прибуток в сумі 1 155 321грн., та податку на додану вартість в сумі 101 956грн. за вказаний перевіряємий період;

чи правомірним, та в яких сумах є донарахування по вказаним податкам за вказаний перевіряємий період, чи таке донарахування відсутнє.

30.09.14 до суду надійшов Висновок №459-461 судово-економічної експертизи, у висновках якого вказано, що:

Проведеними дослідженнями наданих матеріалів справи та додаткових документів висновки акту ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 05.04.13 №790/22-200/10289428 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 1 155 321грн., та податку на додану вартість в сумі 101 956грн. за період з 01.04.11 по 31.12.12 документально не підтверджуються.

При цьому документально підтверджуються донарахування податку на прибуток підприємства ТДВ БФ "Житлобуд-Ніко" за період з 01.04.11 по 31.12.12 в сумі 130 984грн.

У висновку експерт зазначає, що встановлене в процесі дослідження завищення витрат позивачем за період з 01.04.11 по 31.12.12 в сумі 567 442грн. вплинуло на розмір податку на прибуток підприємства за досліджуємий період, в результаті чого встановлено донарахування податку на прибуток за період ІІ квартал 2011 року - 2012 рік в сумі 130 984грн., в т.ч.:

за 2011 рік - донараховано податок на прибуток в сумі 183 933грн.;

за 2012 рік - понад нараховано податку в сумі 52 949грн. (+183 933 грн. - 52 949грн. = 130 984грн.).

Враховуючи, що донарахування податку на прибуток відбулося за 2011 рік, суд зазначає, що цей факт впливає на донарахування відповідачем штрафних санкцій по рішенню №0000632202. Оскільки відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій по акту планової виїзної перевірки позивача по податку на прибуток (а.с.11 т.1), штрафні санкції за 2011 рік позивачу не нараховувались, суд приходить до висновку, що штрафні санкції - відсутні.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 24.04.13 №0000642202 підлягає скасуванню повністю, а податкове повідомлення-рішення від 24.04.13 №0000642202 підлягає скасуванню повністю в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 156 738грн., та частково в сумі 1 024 337 грн. донарахування податку на прибуток.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати по справі присудити на користь позивача, в частині задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 69, 71, 81, 86, 159-163, КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 24.04.13 №0000642202.

3. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 24.04.13 №0000642202 частково в сумі 1 181 075грн.

4. Присудити на користь Товариства з додатковою відповідальністю будівельна фірма "Житлобуд-Ніко" судові витрати у розмірі 2 088,90грн. з Державного бюджету України.

5. В частині інших позовних вимог відмовити.

6. Роз'яснити сторонам строк і порядок набрання цією постановою законної сили та її оскарження.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня проголошення/отримання її копії. Апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя В. С. Брагар