Court ruling № 44265708, 07.05.2015, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 травня 2015 року

справа № П/811/4469/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Туркіної Л.П. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року

у справі за позовом Приватного малого підприємства Науково - виробничої фірми “Кіт” до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000632204 від 26 вересня 2014 року, винесене Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Приватному малому підприємству Науково - виробничої фірми “Кіт” збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 374362,00 грн. основного платежу та 187181,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000622204 від 26 вересня 2014 року, винесене Кіровоградською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Приватному малому підприємству Науково - виробничої фірми “Кіт” збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 97550,00 грн. основного платежу та 48 775,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами у перевіряємому періоді.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, податковим органом подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наполягає на тому, що діяльність позивача несе фіктивний характер та була спрямована на отримання податкової вигоди.

Учасники процесу в судове засіданні не з’явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПМП НВФ “Кіт” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ “Ювімет”, ТОВ “Тексоіл” за період з 01.05.2011 р. по 23.06.2014 р., за результатами якої складено акт №15/11-28-22-02/13748444 від 16.09.2014 року, висновками якого є порушення:

- ст.138, ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2013 рік на суму 374 362,00 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за вересень 2013 року на суму 97 550,00 грн. (а.с.21-115 Т.1).

На підставі Акта перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26.09.2014р.: №0000632204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 374362,00 грн. (основний платіж) та 187181,00 грн. (штрафні санкцій) та №0000622204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 97550,00 грн. (основний платіж) та 48775,00 грн. (штрафні санкції).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

У відповідності до змісту п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначених норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування витрат та податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи – платника податку.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто обов’язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб’єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності – продукція, роботи чи послуги – мають вартісний характер і цінове вираження.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ одним із видів діяльності ПМП НВФ “Кіт” є, зокрема, виробництво меблів для офісів та підприємств торгівлі (а.с.228 -229 Т.1).

Згідно матеріалів справи, позивачем до податкового кредиту ПДВ в вересні 2013 р. віднесено 97550,26 грн. за податковими накладними, виданими ТОВ “Тексоіл” з придбання товарів (наліпки виробника, конвертів акрилових, захист на корзини, спеціальне пакування), на підставі договору поставки від 05.09.2013 р. №Д-015 (а.с.132-133, 145-154 Т.1, 127-152 Т.2). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткових накладних (а.с.135-144 Т.1).

В обґрунтування реальності господарських операцій з ТОВ “Тексоіл” позивачем до матеріалів справи надано товарно-транспортну накладну на перевезення придбаного товару (а.с.155 Т.1). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі на користь нового кредитора за угодою про відступлення права вимоги та повідомлення про уступку права вимоги, що підтверджується відповідними доказами, платіжними дорученнями та випискою по рахунку (а.с.156-160 Т.1, 168-180 Т.2).

Суму 487751,30 грн. позивачем віднесено до складу валових витрат за 2013 рік, а суму ПДВ 97550,00 грн. – до складу податкового кредиту за вересень 2013 року.

Позивачем до складу валових витрат за 2013 рік віднесено суму 1482576,10 грн. за податковою накладною, виданою ТОВ “Ювімет” з придбання товарів (наліпка виробника, конверт акриловий, захист на корзини, гаманець А-5 з листівками, поворотний ролік ПС, дисплей торгівельний), на підставі договору поставки від 11.07.2013 р. №ДГ-0000021 (а.с.116-120 Т.1, 162-167 Т.2). Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткової накладної (а.с.119 Т.1). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.121-126 Т.1).

ПМП НВФ “Кіт” придбані товари використовує у своїй господарській діяльності для виготовлення продукції, що підтверджується договорами, податковими накладним, видатковими накладними та товарно-транспортними накладними (а.с.42-86, 95-103, 106-126 Т.2).

Згідно матеріалів справи податковим органом на підставі Акта №112/11-23-22-06/13748444 від 11.11.2013р. приймалось 25 листопада 2013 року податкове повідомлення-рішення №0001272206, яким ПМП НВФ “Кіт” збільшувалась сума грошового зобов’язання з податку на додану вартість на суму 296515,00 грн. за основним платежем та 148258,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями за господарською операцією з ТОВ "Ювімет" по договору від 11.07.2013р. №ДГ-0000021 (видаткова накладна №617 від 26.07.2013р.; податкова накладна №188 від 26.07.2013р.; товарно-транспортна накладна від 26.07.2013р.), за якою оскаржуваним у даному провадженні податковим повідомленням-рішенням №0000632204 від 26.09.2014р. позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток. Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.02.2014 року позов ПМП НВФ “Кіт” про скасування податкового повідомлення-рішення №0001272206 задоволений та Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2014 року постанова суду першої інстанції залишена без змін (а.с.162-175 Т.1). При цьому судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що господарська операція ПМП НВФ “Кіт” з ТОВ "Ювімет" по договору від 11.07.2013р. №ДГ-0000021 з придбання товарів (наліпка виробника, конверт акриловий, захист на корзини, гаманець А-5 з листівками, поворотний ролік ПС, дисплей торгівельний) (видаткова накладна №617 від 26.07.2013р.; податкова накладна №188 від 26.07.2013р.; товарно-транспортна накладна від 26.07.2013р.) є реальною (а.с.119, 120 Т.1).

Таким чином, витрати понесені позивачем за господарськими операціями з ТОВ “Ювімет” та ТОВ “Тексоіл”, безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю ПМП НВФ “Кіт”.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме – наявність у платника податку (покупця) належно оформленої та виданої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому контрагентами у перевіряємому періоді.

При цьому, ТОВ “Ювімет” та ТОВ “Тексоіл” на момент виписки податкових накладних були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мали обов’язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні (а.с.127-131, 208-212 Т.1).

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. п.1 ч.1 ст.198, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року у справі за позовом Приватного малого підприємства Науково - виробничої фірми “Кіт” до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко