№ 4424237, 27.07.2009, Luhansk District Administrative Court

ПОСТАНОВА

Іменем України

«27» липня 2009 року Справа №2а-23760/09/1270

Категорія №6.11

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Чиркіна С.М.,

при секретарі: Першиній О.С.,

за участю:

прокурора: Постолянюка Б.С. (посв. від 17.06.08 р. ),

представник позивача: не з'явився,

представник відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Прокурора м.Алчевська в інтересах держави в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Альбатрос» про стягнення несплаченої адміністративно-господарської санкцій в розмірі 5405,20 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2009 року Прокурора м.Алчевська звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Альбатрос» про стягнення несплачених адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році в розмірі 5405,20 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що в порушення ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 №875 -Х11 відповідач у 2008 році замість 1 інваліда не працевлаштував жодного, в порушення ст.20 цього Закону за 2008 рік підприємством не було перераховано до державного бюджету суму адміністративно-господарської санкції 5305, 56 грн. та пені 99,64 грн. Сума заборгованості відповідача перед Державним бюджетом складає 5405, 20 грн. На день подання позову підприємство самостійно адміністративно-господарську санкцію за порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів не відрахувало.

У судовому засіданні прокурор позов підтримав у повному обсязі.

Представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Позивач відповідно до пункту 1 Положення про Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом директора Фонду соціального захисту інвалідів №16 від 01.03.2007 року, Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 16.08.2007 року №13821050003011549, є територіальним органом Фонду, що утворюється для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України, та підзвітне і підконтрольне Фонду, основним завданням якого є здійснення контролю за виконанням роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, установленого Законом і сплатою роботодавцями адміністративно-господарських санкцій і пені.

Відповідач зареєстрований в якості юридичної особи, яка використовує найману працю, та має зобов'язання перед Фондом по забезпеченню працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Згідно положенням ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні № 875-ХІІ від 21.03.1991 ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон України № 875-ХІІ) з абезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повідомляють територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкцію щодо заповнення форми звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" від 10.02.2007 N 42 щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду.

Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік Форми №10-ПІ наданий до Луганського обласного відділення фонду соціального захисту відповідачем наданий 29.01.2009 року (а.с.8).

Водночас, про наявність вакантних місць роботодавці повинні повідомляти центри зайнятості, направляючи звітність у формі N 3-ПН згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року N 420, який на відміну від раніше діючого наказу Державного комітету статистики України від 06.07.98 N 244 не передбачає щомісячний період звітності.

Протягом 2008 року відповідач не надавав до Алчевського міського центру зайнятості про наявність посад для працевлаштування інвалідів та потреби в працівниках - інвалідах за формою №3 -ПН, про що свідчить довідка Алчевського міського центру зайнятості (а.с.6). Відомостей про звітування протягом 2008 року до центру зайнятості про наявність вакантних місць для працевлаштування інвалідів та потреби в працівниках - інвалідах відповідачем не надано.

Статтею 19 Закону України № 875-ХІІ, встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст. 19 Закону України № 875-ХІІ, відповідачу встановлений норматив робочих місць інвалідів у кількості 1 працівника. У 2008 році замість 1 інваліда не працевлаштував жодного, кількість робочих міcць не зайнятих інвалідами становить 1 особа (звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік, розрахунок суми позову, арк. спр.8-9).

Крім того, статтею 19 Закону № 875-ХІІ визначено, що підприємства, установи і організації , у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог ст.18 цього Закону, а як було вказано вище, стаття 18 Закону передбачає, що безпосередньо інвалід звертається для працевлаштування на підприємства та в організації.

Згідно зі ст. 20 Закону України № 875-ХІІ, п ідприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до ч.2 ст.20 Закону №875-Х11 порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Частина 4 ст. 20 зазначеного Закону передбачає, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 цього Закону.

Відповідач самостійно адміністративно-господарську санкцію не відрахував. Розмір нарахованої пені за порушення строків сплати адміністративно-господарської санкції становить 99,64 грн., сума адміністративно-господарських санкцій - 5305,56 грн. (розрахунок суми позову, арк.спр. 9), загальна сума заборгованості - 5405,20 грн.(акт звірення розрахунків, арк.спр. 7).

Отже, відповідач не вживав передбачені чинним законодавством заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів, та не надано доказів звернення до відповідних органів про наявну можливість на підприємстві для працевлаштування інвалідів, чим позбавив можливості виконання органами, зазначеними в ст. 18 Закону України № 875-ХІІ, свого обов'язку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів. Тим самим відповідач порушив вимоги ст.ст.19, 20 Закону України № 875-ХІІ.

При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права які діяли на момент винекнення правовідносин, та розгляду справи по суті.

Сторонам роз'яснені вимоги статей 69-75 КАСУ та наслідки їх невиконання.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р.№875-Х11, ст.ст.2,19, 239 250 Господарського Кодексу України, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокурора м.Алчевська в інтересах держави в особі Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Альбатрос» про стягнення несплаченої адміністративно-господарської санкції, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Альбатрос» (94200, Луганська область, м.Алчевськ, вул. Московська, б.6) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (отримувач: Державний бюджет України м.Алчевськ, Луганської області, р/р 31219230700005 в ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код 24046582, код платежу 50070000) адміністративно-господарські санкції за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році в розмірі 5305,56 грн. (п'ять тисяч триста п'ять гривень п'ятдесят шість копійок) та пеню за порушення терміну сплати санкції в розмірі 99,64 грн. (дев'яносто дев'ять гривень шістдесят чотири копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано «27» липня 2009 року.

Суддя