Court ruling № 44242162, 12.05.2015, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2015 р.Справа № 820/384/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2015р. по справі № 820/384/15

за позовом Основ`янської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Основ`янська об`єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетом у сумі 1170,18 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами на користь державного бюджету. Стягнену суму перерахувати до державного бюджету у відділення УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код одержувача (37999680) в установі банку ГУДКУ у Харківській області, на розрахунковий рахунок 31518909700002, код бюджетної класифікації 18010200, в розмірі 1170,18 грн..

За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 має податковий борг у сумі 1170,18 грн. з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, який виник на підставі службової записки галузевого підрозділу № 1836-17 від 19.06.2014 року.

27.08.2014 року Основ`янською об`єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було винесено та направлено до відповідача податкову вимогу № 8760-25 на суму податкового боргу 1170,18 грн..

Сума визначеного боргу сплачена не була.

Правомірність стягнення податкової заборгованості у розмірі 1170,18 грн. є предметом спору, переданого до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач доказів оплати спірної суми заборгованості чи доказів відсутності обов'язку оплачувати спірну суму заборгованості в судове засідання не надав, заявлених до нього позовних вимог не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пп. 16.1.4 ст. 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 36.1 ст. 36 Податкового Кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом з питань митної справи.

Згідно з п.41.5 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

В матеріалах справи наявні докази направлення відповідачу податкової вимоги форми «Ф» за № 8760-25 від 27.08.2014 року та відсутні докази її оскарження, проте вказані заходи не спричинили погашення податкового боргу.

Оскільки за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 1170,18грн, а суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт погашення цього податкового боргу, суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку, що такий борг підлягає погашенню на підставі рішення суду.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на абз. "д" пп. 14.1.11 п. 14.1 статті 14 ПК України ( в редакції на час виникнення спірних правовідносин), оскільки відповідно до п.п. 101.2.3 п. 101.2 статті 101 ПК України під терміном «безнадійний» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом.

Згідно п.102.4 ст. 102 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2015р. по справі № 820/384/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.