№ 4424202, 06.07.2009, Luhansk District Administrative Court

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 липня 2009 року   Cправа 2а-22509/09/1270 Категорія 2.32.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого: Чиркіна С.М.

при секретарі: Лисенко Є.М.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1(довіреність від 23.04.09 р. №5720/08-25),

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 02.01.09 р. №01/4-10-26)

розглянувши у судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій в сумі 3335903, 23грн, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2009 року управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області звернулося до суду з позовом до ДП «Первомайськвугілля» про стягнення суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 3335903, 23грн.

Позивач обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначив, що відповідач зареєстрован в управлінні Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Згідно Наказу № 28 Міністерства вугільної промисловості України від 19.01.2006 року внутрішня структура ДП №Первомайськвугілля» складається з однойменних відокремлених підрозділів без права юридичної особи, до яких в даному випадку відноситься шахта «Гірська». Згідно розрахунків фактичних витрат, які щорічно надсилаються підприємству, картки особового рахунку підприємства, станом на 01.12.2008 року за підприємством лічиться заборгованість щодо відшкодування фактичних витрат за Списком № 1 - 2007 рік на суму - 1072134, 10 коп., 2008рік на суму - 1913154,68 грн., Списком № 2 2007рік на суму - 165200, 38 грн., 2008 рік на суму - 185414, 07 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав заяву про зменшення суми позовних вимог і просить стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії у розмірі 3321246, 84грн.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, суду надав заперечення в яких зазначив, що порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, викладений в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженій постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1. Відповідно до приписів п. 6.4. вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум дор відшкодування на поточний рік. Підприємства відповідно до вимог п. 6.8. Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. До матеріалів справи позивачем не доданий відповідний розрахунок, згідно вказаної Інструкції, фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій пенсіонерам відповідача.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Сторонами визнано, що відповідач ДП «Первомайськвугілля» зареєстрован платником збору в управлінні Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів та фізичних осіб про призначення та виплату пенсій є публічно-правовими,оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню адміністративної справи, наведеному у пункті 1 частини першої статті 3 зазначеного Кодексу.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 9 липня 2003 року підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зазначене свідчить, про обов'язок відповідача відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за рахунок відповідних підприємств.

В порядку досудового вирішення спору сума боргу була пред'явлена відповідачу в претензії за № 16294/09-25 від 12.12.2008р. своєю відповіддю відповідач відмовився розглядати претензію, для проведення звірення документів до управління Пенсійного фонду України не зявився. Суму боргу до теперішнього часу не сплатив.

З урахуванням викладенного, позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству і підлягають частковому задоволенню в повному обсязі, в розмірі 3321246,84 грн.

При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент виникнення правовідносин та розгляду справи по суті.  

Сторонам роз'яснені вимоги статей 62-70 КАСУ, та наслідки їх невиконання.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 136, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,  

ПОСТАНОВИВ:

Позов управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвугілля» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Первомайськвугілля», 93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Куйбишева, 18а, р/р 2600930184689 б/в ЛЦВ ПІБ м. Первомайська, МФО 304308, код: 32320597:

на користь управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області р/р 25609301734 код 21792413 суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 3321246,84 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя