Court ruling № 44222292, 07.05.2015, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/665/15-ц

У Х В А Л А

07 травня 2015 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Козлова Р.Ю.,

при секретарі - Скирді В. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Соловйова Віталія Васильовича, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України",

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною скаргою, мотивуючи її тим, що в ході виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 15 серпня 2012 у справі за позовом ПАТ "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 79,90 кв.м., жилою площею 50,10 кв.м., із початковою ціною продажу - 2441600,00 грн. шляхом проведення публічних торгів згідно діючого законодавства, було допущено порушення норм закону та його прав. Просив суд Визнати незаконною та скасувати Вимогу державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Соловйова В. В. за №2161/15 від 02.10.2014 р.; Скасувати акт опису й арешту майна від 02.12.2014 р.,складений державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Соловйовим Віталієм Васильовичем, по виконавчому провадженню №38625305; Скасувати акт опису й арешту майна від 18.11.2014 р., складений державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Соловйовим Віталієм Васильовичем, по виконавчому провадженню №38625305; Скасувати акт опису й арешту майна від 12.12.2014 р. складений державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Соловйовим Віталієм Васильовичем, по виконавчому провадженню №38625305. Крім того, заявник просив суд заборонити відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві проводити будь-які дії з квартирою АДРЕСА_1, без відповідних рішень суду та інших дозвільних документів передбачених чинним законодавством.

У судовому засіданні протокольною ухвалою у якості заінтересованої особи допущено представника ПАТ "Державний ощадний банк України", який є стягувачем у виконавчому провадженні.

У судовому засіданні представник заявника підтримав подану скаргу.

Представник стягувача проти задоволення скарги заперечував.

Державний виконавець, дії якого оскаржуються, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані матеріали, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві перебуває виконавчий лист №2-1146/12, виданий Печерським районним судом м. Києва, згідно якого звернуто стягнення на предмет договору іпотеки №5775, 3.04.2008 р. посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Холод Т.А., в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Печерського відділення №3715 м. Києва за договором про іпотечний кредит №2518 від 3.04.2008 р. для задоволення покриття основного зобов'язання зі сплати кредитної заборгованості у розмірі 2098244,75 грн., а саме: на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 79,90 кв.м., жилою площею 50,10 кв.м., що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, 3.04.2008 р. посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Холод Т.А., реєстровий №423, із початковою ціною продажу - 2441600,00 грн. шляхом проведення публічних торгів згідно діючого законодавства.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2014 року надано дозвіл державному виконавцю Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві на примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, з метою її опису.

19 листопада 2012 року ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11 серпня 2012 року скасовано та постановлено нову, якою відмовлено у задоволенні подання про примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, з метою її опису.

Як вбачається з доданих до скарги матеріалів, відповідно до даної вимоги державний виконавець Соловйов В.В. прибувши за адресою: АДРЕСА_1 склав акт в присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яким зафіксував, що за вказаною адресою у квартирі боржник відсутній, однак в квартирі мешкали особи, які представились орендарями вказаного приміщення. Вказаним особам було роз'яснено про обов'язок у термін до 02 грудня 2014 року залишити квартиру та забрати з неї особисті речі.

02 грудня 2014 року державний виконавець відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Соловйов В.В. у присутності понятих склав акт опису та арешту майна квартири АДРЕСА_1. Вказане майно передано на відповідальне зберігання представнику стягувача - ОСОБА_6

Через десять днів, а саме 12 грудня 2014 року, державним виконавцем у присутності двох понятих повторно проведено опис квартири, за результатами якого складено акт опису та арешту майна. Як вбачається зі змісту зазначеного акту, квартиру АДРЕСА_1 передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4

Згідно ч. 1 ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухвалено відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

При цьому, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Обґрунтовуючи подану скаргу заявник посилається на те, що державний виконавець Соловйов В.В. незважаючи на процедуру оскарження ухвали Печерського районного суду міста Києва та наявність ухвали Апеляційного суду міста Києва, протиправно пред'явив вимогу №2161/15 від 02 жовтня 2014 року про примусове проникнення до квартири АДРЕСА_1 і зобов'язав прибути його за даною адресою 18 листопада 2014 року та у подальшому державний виконавець склав оскаржувані акти.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, вимога державного виконавця та оскаржувані акти складені у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження» Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 74/5 від 15 грудня 1999 року їх зміст не суперечить виданому судом виконавчому документу, в той час як порушення виконавцем процедури входження до житла, на яке звернуто стягнення за судовим рішенням, не може свідчити про їх незаконність та не може бути підставою для їх скасування.

Крім того, як вбачається зі змісту оскаржуваних актів, вони не містять будь-яких зауважень щодо їх змісту та дій державного виконавця про їх складанні. Також заявником не надано будь-яких належних та допустимих доказів того, що входження до належної йому квартири відбувалось у примусовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, оскільки в ході розгляду скарги доводи заявника про порушення його прав з боку державного виконавця свого підтвердження не знайшли, скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 383-389 ЦПК України, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві Соловйова Віталія Васильовича, заінтересована особа - Публічное акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва протягом п'яти з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя