Court ruling № 44169822, 15.05.2015, Yampil District Court of Vinnytsia Oblast

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2015 р. Справа153/1131/14

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т.В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області

цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості, за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про припинення договорів поруки, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про розірвання кредитного договору,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості. Вказав, що 25 червня 2008 року між ВАТ КБ «Надра» філія Вінницьке РУ та ОСОБА_1 укладено договір №25/06/2008/840/-К/116/26. Відповідно до п.1.1 Договору ОСОБА_1 отримала кошти у сумі 15300 доларів США. Кредит надавався із сплатою 15,99% річних. У забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору, які полягають у поверненні кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, можливої сплати неустойки, а також відшкодування збитків у звязку із порушенням договору, 25 червня 2008 року були укладені договори поруки із ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_4 Відповідно п.1.2 договорів поруки, позичальник та поручителі відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Відповідно п.1.3.2 Договору плата за управління кредитом сплачується позичальником щомісячно, протягом всього терміну користування кредитними коштами із розрахунку 0,1% від розміру фактичного залишку заборгованості за кредитом. У разі невиконання позичальником зобовязань щодо строків та повноти сплати кредиту та процентів відповідно до умов договору, позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення (п.5.2 договору). 11.06.2014 року на адресу відповідачів направлені досудові вимоги з проханням погасити кредитну заборгованість, але борг до цього часу не погашено. Станом на 11.06.2014 року заборгованість позичальника за кредитним договором складає 16433,77 доларів США та пеня 26567,96 грн. у тому числі: - заборгованість з повернення кредиту 14110 доларів США 75 центів; - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом 1365 доларів США 46 центів; - комісія 957 доларів США 56 центів; - пеня за порушення строку сплати ануїтетного платежу 2250 доларів США 85 центів, що еквівалентно 26567 гривень 96 копійок. Оскільки відповідачі порушили умови договору, тому позивач змушений звернутися до суду із даним позовом та просити суд постановити рішення, яким стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «КБ «Надра» кредитну заборгованість за кредитним договором №25/06/2008/840/-К/116/26 у сумі 16433 доларів США 77 центів та пеню у сумі 26567 гривень 96 копійок, а також судовий збір у сумі 2205 гривень 44 копійки.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до ПАТ «КБ «Надра» із зустрічним позовом про припинення договорів поруки. Вказали, що ПАТ «Комерційний банк «Надра» станом на день предявлення позову до суду втратило своє право предявити вимогу до них як поручителів про виконання порушеного зобовязання основного боржника щодо повернення кредиту. Згідно із ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки, у разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимогу до поручителя. Із договорів поруки від 25.06.2008 року вбачається, що в них не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 5.3) про його дію до повного виконання боржником своїх зобовязань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст.251 та ч.1 ст.252 ЦК України, тому у цьому разі підлягають застосуванню норми ч.4 ст.559 ЦК України про те, що порука припиняється якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. У кредитному договорі строк виконання основного зобовязання чітко визначений строк повного погашення кредиту є 25 червня 2013 року (п.1.4). За таких обставин у ПАТ «КБ «Надра» виникало право предявити вимого до поручителя про виконання порушеного зобовязання боржника щодо повернення кредиту, починаючи з 25 червня 2013 року протягом наступних шести місяців. Оскільки позовна заява банком до основного боржника та до них як поручителів подана лише у червні 2014 року, то банк пропустив встановлений шестимісячний термін на таке звернення, а тому відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука є припиненою. Аналогічна позиція викладена в ухвалі ВССУ від 18 грудня 2013 року. Така ж правова позиція висловлена у Постановах ВСУ від 21 травня 2012 року №6-48цс11, від 23 травня 2012 року №6-33цс12, від 18 липня 2012 року №6-78цс12, від 6 листопада 2013 року №6-116цс13, які є обовязковими для застосування для всіх судів України та у листі ВССУ від 27.09.2012 року №10-1393/0/4-12. Вважають договори поруки припиненими із підстав ч.4 ст.559 ЦК України. Тому вони змушені звернутись до суду із даним позовом та просити суд прийняти їх зустрічний позов до розгляду із первісним, визнати припиненими договори поруки укладені між ними та ВАТ «КБ «Надра» 25.06.2008 року, за яким вони зобовязувалися відповідати за виконання зобовязань по кредитному договору №25/06/2008/840/-К/116/26 від 25.06.2008 року.

ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Комерційний банк «Надра» про розірвання кредитного договору. Вказала, що 25 червня 2008 року між нею та ВАТ КБ «Надра» було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого їй було надано кредит у розмірі 15300 доларів США. Між нею та банком виник спір з приводу невиконання умов кредитного договору з тих причин, що вона затримувала, а потім припинила внесення щомісячних платежів, і в наслідок чого виникла заборгованість за поверненням суми кредиту та відсотках за користування кредитом. За розрахунком банку заборгованість за кредитним договором складає 16433,77 доларів США та пеня 26567,96 грн. у тому числі: - заборгованість з повернення кредиту 14110 доларів США 75 центів; - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом 1365 доларів США 46 центів; - комісія 957 доларів США 56 центів; - пеня за порушення строку сплати ануїтетного платежу 2250 доларів США 85 центів, що еквівалентно 26567 гривень 96 копійок. Зазначає, що банк у первісному позові ставить питання лише про стягнення кредитної заборгованості, а не ставить питання про розірвання кредитного договору, незважаючи на те, що кінцевий термін дії кредитного договору 25 червня 2013 року. Банк вимагаючи дострокового стягнення суми кредиту в умовах фінансової кризи фактично змінює зміст договору щодо прав та обовязків сторін та його строку дії. Також між нею та банком не досягнуто згоди щодо реструктуризації боргу або погашення кредиту шляхом реалізації заставного майна. У неї немає можливості сплачувати внески та погашати кредитні зобовязання, оскільки відбулась істотна зміна обставин, якими вона керувалась укладаючи кредитний договір, вона не розраховувала на значне зростання курсу долара США по відношенню до гривні України до 40%, що значно збільшило її боргові зобовязання перед банком, а також суттєво зменшились ціни на обєкти нерухомого майна предметів іпотеки. Зважаючи на ситуацію, яка склалась в Україні, причини падіння курсу гривні не можуть бути усунуті нею, оскільки дані причини, які виникли, не залежали від її волі. При виконанні такого договору були б порушені співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б зацікавлену сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У звязку з фінансовою неспроможністю продовжувати виконання умов кредитного договору в умовах кризи та знецінення національної валюти по відношенню до курсу долара США, тобто до валюти кредиту, просить суд розірвати кредитний договір №25/06/2008/840/-К/116/26 від 25 червня 2008 року.

Розгляд справи було призначено неодноразово, останні два рази на 20 квітня 2015 року на 10 годину 00 хвилин, на 15 травня 2015 року на 10 годину 00 хвилин, про що учасники процесу були повідомлені належним чином судовими повістками із рекомендованими листами. Сторони у судове засідання повторно не зявилися, хоча про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями у матеріалах справи. Про причини неявки суд не повідомили, заперечень суду не надали, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи в їх відсутність до суду не надійшло. У матеріалах справи є заяви представника ПАТ «КБ «Надра» про розгляд справи за його відсутності 09.10.2014 року, 31.10.2014 року, 30.03.2015 року, тобто із чітко визначеними датами, а не у цілому, тому суд вважає, що представник ПАТ «КБ «Надра» зазначав у своїх заявах чітко визначені дати, і тому вважає, що на останні два судових засідання ні представник ПАТ «КБ «Надра», ні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_6 не зявилися без поважних причин, і від них не надійшли заяви про розгляд судового засідання у цілому за їх відсутності, хоча були належним чином повідомленні про день та час розгляду справи.

Тобто, із врахуванням вище викладеного, позивачі за первісним та зустрічними позовами належним чином повідомлялися про день, час та місце розгляду даної справи, однак повторно не зявилися на виклик суду, про причини неявки суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи в їх відсутність у цілому до суду не надійшло.

Відповідно п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не зявився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Із врахуванням вище викладеного, суд має підстави для залишення позовної заяви публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості, зустрічної позовної заяви ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про припинення договорів поруки, зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про розірвання кредитного договору без розгляду, у звязку із повторною неявкою належним чином повідомлених позивачів.

Керуючись п.3 ч.1 ст.207 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення кредитної заборгованості - залишити без розгляду.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про припинення договорів поруки - залишити без розгляду.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про розірвання кредитного договору - залишити без розгляду.

Розяснити, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутись до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий Т.В.Гаврилюк