Court ruling № 44156104, 23.04.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2015 року м. Київ К/9991/49912/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Баришівської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012

у справі 2а-4804/11/1070

за позовом Публічного акціонерного товариства «Молнія»

до Баришівської обєднаної державної податкової інспекції в

Київській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічного акціонерного товариства «Молнія» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Баришівської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2011 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 постанову Київського окружного адміністративного суду від 31.10.2011 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач оскаржив його в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів відповідачем проведено проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток позивача на предмет виявлення помилок, за результатами якої складено акт від 29.08.11 № 642/1500-05407746.

Перевіркою встановлено порушеня позивачем п. 3 підр. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що призвело до завищення платником податків суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за II квартал 2011 року на суму 102262,00 грн.

На підставі вищезазначеного акта прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2011р. за № 642/1500-05407746 , згідно з яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за ІІ-й квартал 2011 року на суму 102262,00 грн.

Фактичною підставою для зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та відповідно збільшення позивачу грошового зобов'язання відповідно до оспорюваних податкових повідомлень - рішень слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 07.10.2011, що Товариством порушено п. 150.1 ст. 150 та п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідних положень" ПК України, а саме порушено порядок заповнення податкової звітності.

Такий висновок податкового органу мотивовано тим, що позивачем неправомірно включено до від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду загальну суму від'ємного значення І кварталу 2011 року. Вважає, що позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року включати до від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року. із врахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року, а зобов'язаний був включати лише витрати, що виникли виключно у І кварталі 2011 року, без врахування раніше понесених збитків.

Аналізуючи фактичні обставини справи, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про безпідставність зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування та збільшення грошового зобов'язання.

Так, з 01.01.2011 відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 1 розділу XIX "Прикінцеві положення» Податкового кодексу України розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 01.04.2011 та згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, декларацію з податку на прибуток у 1 кварталі 2011 року позивач сформував керуючись пп. 22.4 п. 22 Прикінцевих положень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", яким визначено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у випадку коли об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Судами встановлено, що результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року у позивача є від'ємне значення, яке сформоване з урахуванням вищезазначених вимог, що знайшло своє відображення в уточнюючій декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року.

Пунктом 150.1 ст. 150 Розділу ІІІ Податкового кодексу України, де зазначено, що у випадку якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з п. 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням наступного: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З системного аналізу вищезазначених положень випливає, що в даному випадку йдеться виключно про порядок обрахунку у 2011 році від'ємного значення об'єкта оподаткування з наростаючим підсумком без встановлення будь-яких особливостей та обмежень щодо методології його розрахунку за підсумками І кварталу 2011 року, який у свою чергу повинен формуватись на підставі чинної у цей період ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Таким чином, позивачем правомірно у податковій звітності з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування, яке було сформовано з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року.

Рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Баришівської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 у справі 2а-4804/11/1070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Баришівської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 у справі 2а-4804/11/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко