Court ruling № 44150460, 13.05.2015, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13.05.2015 Справа № 908/3147/15

Суддя господарського суду Запорізької області Хуторной В.М., розглянувши матеріали

за позовом: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя;

до відповідача: Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, м. Запоріжжя;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Міське комунальне підприємство «ОСНОВАНІЄ», м. Запоріжжя;

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Запорізька міська рада звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом №01/02-17/01290 від 27.04.2015 р. до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області за участю третьої особи Міського комунального підприємства «ОСНОВАНІЄ» з вимогою визнати право власності на квартиру №251 загальною площею 42,23 кв. м. у житловому будинку – гуртожитку для малих сімей №22-а, що розташований по вулиці Північнокільцевій у м. Запоріжжі за територіальною громадою м. Запоріжжя у особі Запорізької міської ради.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд вважає, що вона підлягає поверненню заявникові, враховуючи наступне.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до статті 44 ГПК України (із змінами згідно із Законом N 02/163-48 від 08.07.2011 р.) судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, згідно пп. 2.2.1 п. 2.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Також, згідно п. 2.2.2 п. 2.2 цієї ж статті за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру належить до сплати – 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 2.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов’язок покладено на позивача.

В даному випадку, позивачем заявлено вимогу про визнання права власності, що відноситься до категорії майнового характеру, а відтак розмір судового збору має справлятися із вартості спірного майна, чого не було зроблено позивачем.

Отже, позивачем не надано доказів сплати судового збору у встановленому чинним законодавством розмірі.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

На підставі викладеного, позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. ст. 57, п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву №01/02-17/01290 від 27.04.2015 р. Запорізькій міській раді, без розгляду.

Додаток: позовна заява на 18 аркушах, в т. ч. оригінали документів: платіжне доручення №6950 від 20.03.2015 р. на суму 1827 грн.; фіскальні чеки від 11.05.2015 р. №№1896-1897, описи вкладення у цінний лист від 11.05.2015 р. на ім’я Реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції Запорізької області та на ім’я Міське комунальне підприємство «Основаніє».

Суддя В.М. Хуторной