Court ruling № 44124607, 28.04.2015, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/219/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

28 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Киш С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Міндоходів у Черкаській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області та ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міндоходів у Черкаській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області про визнання протиправним наказу, поновлення на роботі та виплату коштів за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Черкаській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ ГУ Міндоходів у Черкаській області від 12.01.2015 № 2-о про звільнення ОСОБА_2 з посади головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Черкаській області; поновити ОСОБА_2 на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведенням фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту ГУ ДФС у Черкаській області; стягнути з ГУ ДФС у Черкаській області середній заробіток за час вимушеного прогулу та 50000 грн. моральної шкоди.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач та відповідачі, кожен окремо, подали апеляційні скарги, в якій позивач просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог повністю, а відповідачі просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Апелянти посилаються на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на їх переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 17.06.2013 №11-о ОСОБА_2 з 18.06.2013 призначений на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів у Черкаській області в порядку переведення з державної податкової служби у Черкаській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №160 "Про утворення Державної фіскальної служби" утворено Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом приєднання до Державної фіскальної служби.

Кабінет Міністрів України своєю постановою "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" від 06.08.2014 № 311 вирішив утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1; реорганізувати територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2. В додатку 2 до вказаної постанови наведено перелік територіальних органів Міністерства доходів і зборів, які реорганізовуються шляхом приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби, зокрема, Головне управління Міндоходів у Черкаській області повинно приєднатись до новоутвореного Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області.

10.10.2014 року позивача попереджено про наступне вивільнення та запропоновані посади головного державного ревізора-інспектора відділу організації та супроводження перевірок платників податків управління податкового та митного аудиту Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області на період соціальної відпустки ОСОБА_3 та головного державного ревізора-інспектора відділу спеціальних перевірок окремих платників цього ж управління на період соціальної відпустки ОСОБА_4 Від запропонованих посад позивач відмовився, пояснивши таку відмову тим, що вказані посади були вільні лише на період соціальних відпусток ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Наказом голови комісії з реорганізації Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 12.01.2015 № 2-о, позивача звільнено з займаної посади у зв'язку з реорганізацією та скороченням чисельності Головного управління Міндоходів у Черкаській області на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України. Про звільнення позивача повідомлено 12.01.2015, в цей же день видано трудову книжку.

Не погоджуючись з вище вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 цього Кодексу встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частинами першою та третьою статті 49-2 КЗпП про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (далі - постанова №9) містяться роз'яснення, згідно з якими при розгляді спорів про звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці та про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади в цій же установі, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Відповідно до штатного розпису ГУ Міндоходів у Черкаській області від 28.01.2014 року штатна чисельність працівників складала - 340 одиниць, а згідно штатного розпису ГУ ДФС у Черкаській області від 08.10.2014 року штатна чисельність працівників склала - 312 одиниць.

Разом з тим, у відділі контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів у Черкаській області передбачено чотири штатні посади головних державних ревізорів-інспекторів та одна посада начальника відділу.

В той же час, у відділі контролю за проведенням розрахункових операцій та проведення фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області передбачено шість посад головних державних ревізорів-інспекторів, одна посада начальника відділу та посада заступника начальника відділу.

Позивачу не пропонувались посади інспекторів у вказаному відділі, хоча цей відділ відповідно до положення продовжив виконання аналогічних функцій відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів у Черкаській області. При цьому, штатна чисельність інспекторів новоствореного відділу збільшилась з чотирьох до шести порівняно з попереднім відділом.

Згідно із частиною 1 статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається, зокрема, працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Для виявлення працівників, які мають таке право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишаються на роботі, і тих, які підлягають звільненню. Такий аналіз повинен бути проведений з врахуванням ряду факторів, зокрема, рівня освіти і присвоєної кваліфікації, підвищення кваліфікації, навчання без відриву від виробництва, тимчасового виконання обов'язків більш кваліфікованого працівника, досвіду трудової діяльності, обсягу виконуваної роботи, суміщення професій тощо. Крім того, однією з істотних ознак більш високої продуктивності праці є дисциплінованість працівника, а тому при визначенні рівня продуктивності праці слід враховувати в тому числі й наявність у працівника дисциплінарних стягнень.

Так, позивач має вищу освіту, стаж роботи в органах державної податкової служби більше семи років. Згідно довідки Чернігівського національного технологічного університету, позивач навчається в останньому та здобуває освітньо-кваліфікаційний ступінь - аспіранта.

Разом з тим, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області прийнято на посади головних державних ревізорів-інспекторів відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведення фактичних перевірок управління податкового та митного аудиту ОСОБА_6 з 23.10.2014, ОСОБА_7 з 30.12.2014, ОСОБА_8 з 02.12.2014, ОСОБА_9 з 23.10.2014, ОСОБА_10 з 23.10.2014, які мають менший досвід роботи в органах державної податкової служби ніж позивач.

Отже, посадовими особами Головного управління Міндоходів у Черкаській області не враховано при звільненні переважне право позивача на працевлаштування за тією кваліфікацією та досвідом трудової діяльності, які він має.

Крім того, надані позивачу пропозиції працевлаштування на посади на період перебування ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у соціальних відпустках є протиправними, оскільки в такому випадку позивач вважається прийнятим на роботу по строковому трудовому договору та підлягає звільненню у разі виходу вказаних осіб на роботу за пунктом 2 статті 36 КЗпП України, що свідчить про зменшення обсягу трудових прав, які існували на попередній роботі, зокрема права на продовження трудового договору, укладеного на невизначений строк.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про порушення трудових гарантій позивача при звільненні за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, що свідчить про незаконність наказу Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 12.01.2015 №1-о про звільнення позивача.

Крім того, відповідно до абзацу З пункту 19 постанова №9 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 року №9 «Про судову практику розгляду судами трудових спорів» правила п. 1 спи 40 КЗпП України можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

В силу положень ч. 1 спи 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Отже, позивач підлягає поновленню на роботі на тій посаді з якої його незаконно звільнено, а тому судом правомірно поновлено останнього на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів у Черкаській області.

Відповідно до пунктів 4 та 5 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він При цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Таким чином, позивач не обґрунтував підставу відшкодування йому моральної шкоди, оскільки не надав жодного доказу, який би підтверджував заподіяння такої шкоди, причинно-наслідкового зв'язку між діями ГУ Міндоходів у Черкаській області та завданою йому моральною шкодою, не вказав конкретно в чому полягає така шкода, не надав доводів, визначаючи розмір завданої моральної шкоди.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційних скаргах, не знайшли своїх підтверджень, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Головного управління Міндоходів у Черкаській області, Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області та ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2015 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е.Мацедонська

Повний текст рішення виготовлено 05.05.2015р.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Мацедонська В.Е.

Лічевецький І.О.