№ 44121402, 05.05.2015, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/1887/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2015 року м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Харченко Ю.В.

Суддів Марин П.П.

Андрухів В.В.

При секретарі Кипаренко Н.Ю.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кераміт» до Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави Вячеславівни, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про визнання протиправними дій щодо порушення строків, визначених п.5 ч.2 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», при прийнятті рішення про відмову в державній реєстрації права власності від 23.03.2015р. №20202499, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кераміт» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправними дії Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави Вячеславівни щодо порушення строків, визначених п.5 ч.2 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», при прийнятті рішення про відмову в державній реєстрації права власності від 23.03.2015р. №20202499.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Рішення про відмову в державній реєстрації права власності від 23.03.2015р. №20202499 Державним реєстратором Державної реєстраційної служби України Хафусовою Владиславою Вячеславівною прийнято з порушенням, визначених п.5 ч.2 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», строків.

Відповідач у судове засідання 05.05.2015р. не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, заперечення на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції у судове засідання 05.05.2015р. не з'явилась, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином та своєчасно, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, заперечення на позов не надала, у зв'язку з чим справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, з урахуванням того, що відповідач - Державний реєстратор Державної реєстраційної служби України Хафусова Владислава Вячеславівна, та третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції у судове засідання 05.05.2015р. не з'явились, а також зважаючи на відсутність потреби у витребуванні додаткових доказів, виклику у судове засідання свідка, експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, повноважний представник позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кераміт», Каракаш Євген Анатолійович, 24.02.2015р. звернувся до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області з відповідною заявою щодо проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень (щодо права власності на єдиний майновий комплекс).

Судом з»ясовано, що означена заява від 24.02.2015р. була зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема, 24.02.2015р. за реєстраційним номером 10344576, про що свідчить наявна у матеріалах справи картка прийому заяви №19565187 від 24.02.2015р.

На виконання вимог Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013р. №607/5, заява позивача від 24.02.2015р. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, разом з доданими до неї документами була передана на розгляд до Укрдержреєстру.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду заяви ТОВ «Кераміт» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 24.02.2015р. за реєстраційним номером 10344576, котру подав Каракаш Євген Анатолійович, що діє на підставі довіреності, виданої ТОВ «Кераміт» з метою проведення державної реєстрації права власності на єдиний майновий комплекс, що розташований за адресою: Одеська обл., м.Одеса, 21км. Старокиївської дороги, будинок 23-А, з доданими до неї документами, Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусовою Владиславою В'ячеславівною винесено Рішення №20202499 від 23.03.2015р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яким відмовлено у державній реєстрації права власності форма власності: приватна на єдиний майновий комплекс, що розташований за адресою: Одеська обл., м.Одеса, 21км. Старокиївської дороги, будинок 23-А, за суб'єктом: Товариством з обмеженою відповідальністю «Кераміт».

Так, на думку суду, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кераміт» про визнання протиправними дій Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави Вячеславівни щодо порушення строків, визначених п.5 ч.2 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», при прийнятті рішення про відмову в державній реєстрації права власності від 23.03.2015р. №20202499, є обґрунтованими, правомірними, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень з метою забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004року №1952-IV (зі змінами та доповненнями), відповідно до абз.1 ч.1 ст.2 якого, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно зі ст.22 вказаного Закону у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

Якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

Також, відповідно до п.5 Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2013р. №607/5 державний реєстратор прав на нерухоме майно Укрдержреєстру з дотриманням процедури, визначеної Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011року №703, розглядає заяву, подані до неї копії відсканованих документів та приймає відповідне рішення, на підставі якого вносить запис про державну реєстрацію, скасування державної реєстрації речових прав або скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про що за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно повідомляє орган державної реєстрації прав, який прийняв відповідну заяву, та направляє документи, необхідні для формування реєстраційної або облікової справи щодо об'єкта нерухомого майна.

У випадку прийняття державним реєстратором прав на нерухоме майно Укрдержреєстру рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію, рішення про відновлення розгляду заяви про державну реєстрацію, рішення про розгляд заяви після прийняття державним реєстратором рішення щодо заяви про державну реєстрацію, що прийнята раніше, рішення про відмову в державній реєстрації, таке рішення надсилається рекомендованим листом безпосередньо заявникові.

Судом встановлено, що відповідачем - Державним реєстратором Державної реєстраційної служби України Хафусовою Владиславою Вячеславівною, на виконання вимог ч.2 ст.71 КАС України, будь-яких доказів щодо винесення рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, суду не надано.

Згідно з ч.5 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться у строк, що не перевищує п'яти робочих днів (крім випадків, установлених частиною сьомою цієї статті) з дня надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію і передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.

Державна реєстрація права власності (надання відмови в ній) на підприємство як єдиний майновий комплекс та в разі, якщо їй передує видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно, проводиться у строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що відповідач - Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусова В.В. повинна була здійснити державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, або відмовити у здійсненні такої державної реєстрації, та в разі, якщо їй передує видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно, у строк, що не перевищує, зокрема, чотирнадцяти робочих днів.

Водночас, як встановлено судом та зазначено вище, за наслідками розгляду заяви повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кераміт», Каракаш Євгена Анатолійовича, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.02.2015р. №10344576, Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусовою Владиславою В'ячеславівною Рішення №20202499 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, було винесено лише 23.03.2015р.

При цьому, як зазначено вище, будь-яких доказів на підтвердження того, що Державним реєстратором Державної реєстраційної служби України Хафусовою Владиславою Вячеславівною виносилось рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, тощо відповідачем суду не надано.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом з'ясовано, що Рішення №20202499 від 23.03.2015р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусовою В.В. прийнято з порушенням, визначеного абз.2 ч.5 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», строку, а відтак позовні вимоги ТОВ «Кераміт» про визнання протиправними дій Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави Вячеславівни щодо порушення строків, визначених п.5 ч.2 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», при прийнятті рішення про відмову в державній реєстрації права власності від 23.03.2015р. №20202499, є цілком обґрунтованими, та правомірними.

Приписами ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає за доцільне, для повного захисту прав, свобод та охоронюваних законом інтересів позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кераміт", вийти за межі позовних вимог даного адміністративного спору, та визнати протиправними дії Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави Вячеславівни щодо порушення строків, визначених абз.2 ч.5 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», при прийнятті рішення про відмову в державній реєстрації права власності від 23.03.2015р. №20202499, оскільки строк проведення державної реєстрації права власності (надання відмови в ній) на підприємство як єдиний майновий комплекс та в разі, якщо їй передує видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визначено, зокрема, абз.2 ч.5 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а не п.5 ч.2 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», як то зазначено позивачем у позовній заяві.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право, у тому числі, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кераміт» правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кераміт», відповідно до приписів ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кераміт» до Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави Вячеславівни, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції про визнання протиправними дій щодо порушення строків, визначених п.5 ч.2 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», при прийнятті рішення про відмову в державній реєстрації права власності від 23.03.2015р. №20202499, задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави Вячеславівни щодо порушення строків, визначених абз.2 ч.5 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», при прийнятті рішення про відмову в державній реєстрації права власності від 23.03.2015р. №20202499.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кераміт» (67562, Одеська обл., Комінтернівський район, с.Крижанівка, вул.Паустовського,33, код ЄДРПОУ 32497386) судовий збір у сумі 73(сімдесят три)грн. 08коп.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Головуючий суддя Харченко Ю.В.

Судді Марин П.П.

Андрухів В.В.