№ 44094356, 05.05.2015, Kirovohrad District Administrative Court

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2015 року Справа № П/811/1229/15

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М. розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Маловисківського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в

Маловсиківський районний центр зайнятості звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 суму виплаченого матеріального забезпечення у розмірі 8650,16 грн. та 716,13 грн. витрат на професійне навчання.

В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1, на підставі особистих заяв від 20.08.2014 року отримав статус безробітнього. Керуючись ст. 33 Закону України «Про зайнятість населення» відповідачу було призначено виплату допомоги по безробіттю з 27.08.2014 р. по 28.11.2014 р. Однак, при проведенні розслідування та відповідно до відомостей, отриманих на запит позивача, встановлено, що ОСОБА_1 працює по сумісництву в СФГ "Цабій" з 02.09.2013 року по даний час і не мав права на отримання статусу безробітного та отримувати допомогу по безробіттю. Отже допомога по безробіттю, що була отримана відповідачем в період з 27.08.2014 р. по 28.11.2014 р. є безпідставно виплаченою та підлягає поверненню. 04.03.2015 р. Маловисківським районним центром зайнятості було видано наказ № 32 про стягнення з відповідача суми виплаченої йому допомоги по безробіттю в сумі 9366,29 грн. в тому числі сума виплаченого матеріального забезпечення у розмірі 8650,16 грн. та 716,13 грн. витрат на професійне навчання, однак заборгованість відповідачем не відшкодовано.

Представник позивача до судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просить їх задовольнити.

Відповідач, до судового засідання надав клопотання про розгляд справи без його участі в якому зазначив, що позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції закону чинній на момент виникнення правовідносин) для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції закону чинній на момент виникнення правовідносин), функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції закону чинній на момент виникнення правовідносин) виконавча дирекція Фонду та її робочі органи виплачують забезпечення та надають соціальні послуги, передбачені цим Законом, забезпечують здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

П.1 ст.23 даного Закону передбачено, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу.

Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

В судовому засіданні з'ясовано, що з метою перевірки правильності та обґрунтованості надання статусу безробітного та надання допомоги по безробіттю, відповідно до норм чинного законодавства, позивачем проведено перевірку та встановлено, що ОСОБА_1 працює по сумісництву в СФГ "Цабій" з 02.09.2013 року по даний час, тобто належить до категорії зайнятого населення, і відповідно не мав права на надання статусу безробітного, отримання допомоги по безробіттю та інших видів соціального забезпечення.

04 березня 2015 року Маловисківським районним центром зайнятості було видано Наказ № 32 "Про відшкодування коштів", відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_2 суму здійснених виплат виплаченої йому допомоги по безробіттю в сумі 9366,29 грн. в тому числі сума виплаченого матеріального забезпечення у розмірі 8650,16 грн. та 716,13 грн. витрат на професійне навчання.

Відповідачу 05.03.2014 року було направлено претензію про добровільне повернення коштів у сумі 9366,29 грн., однак заборгованість являється не сплаченою.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимога та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав, інформація про відшкодування даних коштів у суду відсутня. За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 162,163, КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в

Позовні вимоги Маловисківського районного центру зайнятості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Маловисківського районного центру зайнятості суму виплаченого матеріального забезпечення в розмірі 8650,16 грн. та 716,13 грн. витрат за професійне навчання на рахунок № 37179303901243 в ГУ ДКСУ у Кіровоградській області МФО 823016, код 20653000.

Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду К.М. Притула