Court ruling № 44090671, 24.04.2015, Kyivskyi District Court of Odesa City

Справа № 520/17677/14-а

Провадження № 2-а/520/70/15

УХВАЛА

24.04.2015 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого судді Луняченка В.О.

при секретарі Нефедова Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 клопотання ОСОБА_2 про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суд м. Одеси 22.12.2014 року звернулась ОСОБА_2, з адміністративним позовом про визнання неправомірними дій головного державного виконавця Першого Київського ВДВС Одеського МУЮ ОСОБА_3 по винесенню постанови №В-4/133 від 18.07.2012 року та скасування вищезазначеної постанови.

Від представника Першого Київського ВДВС Одеського МУЮ надійшло клопотання про залишення без розгляду вказаного позову, у звязку із суттєвим пропуском строку звернення до суду. На думку представника відповідача, факт дізнання позивача про існування вищенаведеної постанови підтверджується наданими доказами: реєстром №45/1 відправлень кореспонденції відправлення через ТОВ « Укркурєр» , в якому у пункті 184 зазначені відомості про відправлення на адресу позивача кореспонденції з Першого Київського ВДВС Одеського МУЮ від 26.07.2012 року( а/с 83), та реєстр №65 ТОВ Укркурєр, в якому у пункті 56 зазначено що за отриманням кореспонденції направленій на адресу позивача ніхто не зявився( а/с 85), а також розписка підозрюваного ОСОБА_1 про ознайомлення 11.12.2012 року з матеріалами кримінального провадження №42012170010000016, в якої під пунктом 14 зазначено ознайомлення із постановами, які розташовані на листах 24-26 кримінального провадження (а/с128), та копією аркуша кримінального провадження 25 постановою №В-4/132 про накладення штрафу від 18 липня 2012 року ( а/с 127).

Вказані відомості, на думку представника відповідача, свідчать про те що у 2012 році позивач мала можливість ознайомитись із постановою, позов про скасування якою подано лише 22.14.2014 року, тобто після спливу терміну передбаченого ст. 99, 181 КАС України.

Позивач, та її представник, не погоджуючись із спливом терміну звернення до суду, наполягають на тому, що копію постанови від 18.07.2012 року отримала тільки 11.12.2014 року, тому при зверненні до суду із позовними вимогами 22.12.2014 року у межах процесуального строку.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, вважає доведеним у судовому засіданні поважність причини пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_2 при визнання неправомірними дій головного державного виконавця Першого Київського ВДВС Одеського МУЮ ОСОБА_3 по винесенню постанови №В-4/133 від 18.07.2012 року та скасування вищезазначеної постанови.

В даному випадку відсутні докази, які підтверджують ознайомлення позивача із постановою №В-4/133 від 18.07.2012 року раніше ніж 11.12.2014 року. Всі інші ствердження ґрунтуються на припущеннях, що не може бути прийнято судом.

Крім того, вирішуючи спірне питання, суд враховує, що право на судовий захист, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також, свідчить про те, що регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту. Європейський суд підкреслює, що оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист (справа «Мельник проти України» рішення від 28.03.2006 року).

Окрім цього, у рішеннях по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 2, 7-9, 99, 100, ч.3,7 ст. 160 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_2 при визнання неправомірними дій головного державного виконавця Першого Київського ВДВС Одеського МУЮ ОСОБА_3 по винесенню постанови №В-4/133 від 18.07.2012 року та скасування вищезазначеної постанови поважними.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційної скарзі на постанову суду.

Суддя Луняченко В. О.