Провадження№2/484/33/15
Справа№ 484/4238/14-ц
Рішення
Іменем України
28.04.2015 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Максютенко О.А.
при секретарі - Завірюха В.Ю.
за участю представника позивачів за дорученням ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_2 за дорученням ОСОБА_3
представника відповідача Первомайської міської ради Миколаївської області за дорученням Полякової О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_2, Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності недійсним, -
встановив:
16 жовтня 2014 року представник позивачів за дорученням ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 та Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання розпорядження №1431 від 24 травня 1996 року і виданого на його підставі свідоцтва про право власності на житло від 24 травня 1996 року, видане Первомайським міським комітетом житлово-комунального господарства Миколаївської області на квартиру АДРЕСА_1 - недійсним. Просили поновити право на приватизацію квартири та визнати за ними право власності на вище вказану квартиру.
В обґрунтування позову зазначили, що 24 травня 1996 року відповідач приватизував на себе квартиру АДРЕСА_1. На час приватизації в квартирі як одна сім»я постійно проживали: відповідач ОСОБА_2 та позивачі: ОСОБА_6 і на той час неповнолітні дітьми ОСОБА_7 та ОСОБА_9
Заяву про приватизацію квартири до органу з приватизації надавав ОСОБА_2 та завірив дружину ОСОБА_6 в тому, що квартира буде приватизована на всіх членів сім»ї.
Вважають, що в свідоцтві про право власності на житло від 24.05.1996 року міський комітет житлово-комунального господарства помилково не записали позивачів як членів сім»ї відповідача. Помилка відбулась через те, що позивачі в 1993 році переїхали із Росії на постійне місце проживання до України в м. Первомайськ Миколаївської області та поселились для проживання у спірну квартиру та проживають в ній до теперішнього часу.
В 1996 році на сім»ю із 4-х осіб була надана спірна квартира, вони всі проживали в квартирі, однак прописаний був лише ОСОБА_2, тому приватизація відбулась лише на нього. Про те, що відповідач приватизував квартиру на себе вони дізнались лише в 2013 році коли в судовому порядку ставили питання про визнання його померлим.
Позивач ОСОБА_6 була прописана в квартирі після оформлення тимчасової посвідки на постійне місце проживання на Україні, як громадянку Росії її прописали в спірній квартирі після її приватизації.
Відповідач в квартирі не проживає з 2006 року.
Позивачі в судове засідання не з»явились, представник позивачів в судовому засіданні уточнила позовні вимоги просила визнання розпорядження №1431 від 24 травня 1996 року виданого на його підставі свідоцтва про право власності на житло від 24 травня 1996 року, видане Первомайським міським комітетом житлово-комунального господарства Миколаївської області на квартиру АДРЕСА_1 - недійсним, просила поновити право на приватизацію квартири та визнати за позивачами право власності на вище вказану квартиру а також визнати причину пропуску строку звернення до суду за захистом порушених прав поважною та поновити строк позовної давності. В суді уточнила, що про те, що спірна квартира приватизована лише на відповідача позивачі дізнались лише на початку травня 2014 року.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник за дорученням ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, та просили відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що в період написання заяви про приватизацію спірної квартири відповідач з колишньою дружиною позивачкою ОСОБА_6 та в присутності дітей ОСОБА_7, ОСОБА_9 неодноразово обговорювали питання приватизації та яким чином можливо на громадянку іншої держави приватизувати частину квартири. Вони разом звертались до Первомайської міської ради Миколаївської області, але їм було відмовлено в зв'язку з тим, що ОСОБА_6 не являється громадянкою України та не зареєстрована в даному приміщенні. В 2006 році він поїхав на заробітки у зв'язку з чим всі документи на квартиру залишились позивачам, тому вони не могли не знати кому належить дана квартира. Позивачі ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в момент досягнення повноліття могли звернутись за захистом порушених прав однак протягом 14 років до суду не звертались. Колишня дружина позивач ОСОБА_6 на момент приватизації була громадянкою Росії, тому не мала права на приватизацію спірної квартири. Просили відмовити в задоволенні позову посилаючись на пропуск строку позовної давності.
Представник відповідача Первомайської міської ради Миколаївської області в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.
Суд, заслухавши сторони, свідків дійшов слідуючого.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого виконкомом житлово-комунального господарства від 24.05.1996 року. На момент приватизації квартири в квартирі був прописаний ОСОБА_2 ( довідка про склад сім»ї). На момент приватизації його колишня дружина позивачка ОСОБА_6 була громадянкою Росії, проти даного факту сторони не заперечували.
Відповідно до ст..1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» N 2482-XII від 19 червня 1992 року приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
За такого суд, вважає, що позивачкою ОСОБА_6 не доведено порушення її прав при здійсненні приватизації житла, яка була проведена з дотриманням вимог, передбачених законом, а тому не має підстав для визнання недійсними розпорядження органу приватизації і свідоцтва про право власності на житло.
Відповідно до норм ЦК та СК за неповнолітніх осіб, які не досягли 18-річного віку, угоди укладають від їх імені батьки. При цьому, до членів сім'ї наймача включаються тільки громадяни, які постійно проживають у квартирі разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.
Позивачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на підтвердження обґрунтованості своїх доводів не надали допустимих та достеменних доказів.
Крім того, з моменту приватизації спірної квартири минуло 19-ть років, поважності причин пропуску строку позовної давності позивачі не навели, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 10, 11,60 , 213-215 ЦПК України , суд
Вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_2, Первомайської міської ради Миколаївської області про визнання розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності недійсним, поновлення права на приватизацію квартири АДРЕСА_1 та визнання за ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 права власності на спірну квартиру - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів з дня його проголошення в апеляційний суд Миколаївської області через первомайський міськрайонний суд Миколаївської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
The court decision No. 44062834, Pervomaisk City and District Court of Mykolaiv Oblast was adopted on 06.05.2015. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find key data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data easily.
This decision relates to case No. 484/4238/14-ц. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: