№ 44032855, 30.04.2015, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року Справа № 916/3040/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді: Борденюк Є.М., Вовк І.В., Могил С.К. (доповідач),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні Перспективи" на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 у справі № 916/3040/13 господарського суду Одеської областіза позовомУправління Служби безпеки України в Одеській областідотовариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні Перспективи"

третя особа протовариство з обмеженою відповідальністю "Полімер-Граніт" зобов'язання виконати умови договору, та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні Перспективи" до Управління Служби безпеки України в Одеській області про визнання договору та додаткової угоди недійсними, (представники сторін у судове засідання не з'явились),

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.03.2015 у справі № 916/3040/13 задоволено позовні вимоги Управління Служби безпеки України в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні перспективи" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер-Граніт" про зобов'язання виконати умови договору, в задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У березні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні Перспективи" звернулось до апеляційного господарського суду зі скаргою на вказане рішення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, а справу передати на розгляд апеляційному господарському суду.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржену ухвалу, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

У разі коли в апеляційному або в касаційному порядку оскаржується судове рішення, прийняте за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо скаржник не згоден з таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Апеляційним господарським судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні Перспективи" за платіжним дорученням № 9 від 16.03.2015 сплачено судовий збір у розмірі 609,00 грн., тобто за одну немайнову вимогу. Разом з тим, у резолютивній частині апеляційної скарги відповідач просив повністю скасувати рішення місцевого господарського суду, і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову, а зустрічний - задовольнити. Враховуючи викладене, оскільки скаржник не згоден з рішенням місцевого господарського суду у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, то і судовий збір мав сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 30.03.2015 - залишити без змін.

Головуючий суддяБорденюк Є.М.Судді:Вовк І.В. Могил С.К.