Decision № 4401648, 22.07.2009, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.09 Справа№ 31/93

Господарський суд Львівської області, розглянувши матеріали справи

за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліас –Україна”, смт. Шкло Яворівського району Львівської області

до відповідача:

Товариства з обмеженою відповідальністю П”ємонт Галичина”, смт. Шкло Яворівського району Львівської області

про:

стягнення 11 578,58 грн.

Суддя Артимович В.М.

При секретарі Митник М.Б.

Представники

від позивача:

не з”явився;

від відповідача:

не з”явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліас –Україна”, смт. Шкло Яворівського району Львівської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю „П”ємонт Галичина”, смт. Шкло Яворівського району Львівської області, про стягнення 11 578,58 грн.

В судове засідання 22.07.2009 р. позивач та відповідач не з”явилися, хоча належним чином були повідомленні про дату, час та місце проведення розгляду справи, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 75 ГПК України.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне:

Між ТзОВ „Ліас-Україна” (продавець) та ТзОВ „П”ємонт Галичина” (покупець) 30 березня 2009 р. укладено договір № 21-к/03-09, за умовами якого згідно п.1.1 продавець зобов”язувався поставити гравій керамзитовий фракції 10-20 мм., а покупець зобов”язувався прийняти і оплатити продукцію на умовах даного договору.

Позивач передав відповідачеві 36 куб. м. гравію керамзитового фракції 10-20 мм., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000048 від 02.04.2009р. на суму 3 720,10 грн., №РН-0000049 від 02.04.2009 р. на суму 3 720,10 грн., №РН-0000052 від 06.04.2009р. на суму 3 720,10 грн. Загальна сума товару отриманого відповідачем становить 11160,30 грн.

Згідно п. 3.4 договору №21-к/03-09 оплата отриманої продукції здійснюється до 5 числа місяця наступного за місяцем отримання продукції. З моменту отримання продукції, розрахунок відповідачем не проводився, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 11160,30 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, з боку відповідача розрахунки за поставлений гравій керамзитовий фракції 10-20 мм. не були проведені.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи позивачем вживались заходи для добровільного врегулювання спору шляхом вручення відповідачу претензії за № 154 від 02.06.2009 р. на суму 11 391,45 грн., але на час подання позову до суду відповідач відповіді на претензію не надав.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правові основи господарської діяльності суб’єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).

Відповідно до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п.6.2 договору №21-к/03-09 за несвоєчасну оплату чи оплату не в повному обсязі покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожен день прострочення, інфляційні нарахування та 3% річних за користування чужими коштами.

Відтак, позивачем правомірно нарахована пеня відповідно до п. 6.5 договору в сумі 418,28 грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо об’єктивних та переконливих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а також те, що відповідач відзиву на позов не подав та доказів оплати боргу, пені, трьох процентів річних, інфляційних нарахувань не представив, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліас-Україна”, м. Львів, задоволити повністю.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „П”ємонт Галичина” (81050, вул. Курортна, 3, смт. Шкло Яворівського району Львівської області; код ЄДРПОУ 33963865) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ліас-Україна” (81050, вул. Промислова, 2, смт. Шкло Яворівського району Львівської області; код ЄДРПОУ 36031363) основний борг в сумі 11160,30 грн., пеню в сумі 418,28 грн., сплачене державне мито в сумі 115,79 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315,00 грн.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя