Decision № 4400744, 29.07.2009, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/405

29.07.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Волинської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»про стягнення 4 809,68 грн. за участю представників позивача –Третяк М.О., довіреність № 5917 від 18.07.2008р., відповідача –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 4 788,47 грн. заборгованості, 12,59 грн. 3% річних, 8,62 грн. інфляційних втрат, а загалом 4 809,68 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань за договором № К 02278/41/17-554/001 від 20.06.2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.07.2009 року.

У судовому засіданні 29.07.2009 року позивач надав клопотання, де просив додатково стягнути з відповідача витрати пов’язані із наданням довідок про перебування сторін по справі на обліку в ЄДРУ станом на час розгляду справи в сумі 17,00 грн. та 57,80 грн., яке відхилено судом у зв’язку з тим, що ці витрати не відносяться до складу судових витрат відповідно до вимог ст.44 ГПК України.

Представник відповідача в судове засідання 29.07.2009 року не з’явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.06.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком»(клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(компанія) був укладений договір № К 02278/41/17-554/001, за умовами якого компанія від свого імені, за дорученням та за рахунок клієнта, за винагороду закуповує в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів клієнта згідно отриманих ПК.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту розірвання (п.10.1 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору при укладенні договору клієнт перераховує на розрахунковий рахунок компанії впродовж 3-х банківських днів кошти в розмірі та за умов обумовлених сторонами в додатку до договору.

В п. 7.3 договору передбачено, що компанія несе відповідальність за збереження коштів, перерахованих клієнтом на р/рахунок компанії і в разі розірвання договору, гарантує повернення сум, яка залишилася після остаточного розрахунку.

На виконання умов договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача кошти в розмірі та порядку, обумовлених умовами договору.

Станом на 01.11.2008 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 1 272,15 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків.

В період з 07.11.2008 р. по 01.02.2009р. позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача кошти в розмірі 11 000,00 грн., що платіжними дорученнями №№ 1179, 1248, 1291, 1396, 1388, а використано газу на суму 7 483,68 грн.

Отже, станом на 26.05.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем склала 4 788,47 грн.

11.02.2009 року позивач звернувся до відповідача про розірвання договору, у зв’язку з припиненням відпуску стисненого природного газу для автотранспортних засобів ЦЕЗ №1 Волинської філії ВАТ «Укртелеком».

16.02.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 11/07, де просив повернути борг у сумі 4 788,47 грн.

20.03.2009 року сторонами був підписаний акт про повернення пластикових карток.

У своїй відповіді на претензію відповідач погодився з заборгованістю перед позивачем у розмірі 4 788,48 грн., проте повідомив про неможливість перерахувати суму боргу, у зв’язку з складним матеріальним становищем.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе договірні зобов’язання, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов’язання та має перед позивачем заборгованість у сумі 4 788,48 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 4 788,47 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати поставленого товару за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 8,62 грн. інфляційних сум, 12,59 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(03115, м.Київ, пл. Святошинська, буд.1, кім.272, код 34483710) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком»в особі Волинської філії (43025, м. Луцьк, вул. Кривий вал, 28, код 23251963) 4 788 (чотири тисячі сімсот вісімдесят вісім п’ятдесят) грн. 47 коп. боргу, 12 (дванадцять) грн. 59 коп. 3% річних, 8 (вісім) грн.62 коп. інфляційної складової боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Чебикіна