Decision № 4399245, 17.07.2009, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/304

17.07.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства

«Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»

До Державного підприємства «Вугілля України»

Про стягнення 17 432,04 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Мар’янов В.С., довіреність № 1512/22 від 18.12.2008 р.;

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 17 432,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав належним чином умови договору № 1-01/1-П від 26.01.2004р.

Ухвалою суду від 14.05.2009р. порушено провадження у справі № 1/304 та призначено розгляд на 06.07.09.

06.07.2009р. в судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору та підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, також надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив, тому суд відклав розгляд справи на 17.07.2009р.

17.07.2009 в удовому засіданні позивач підтримав свої вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки вугілля № 1-01/1-П від 26.01.2004р. та додатки № 12/05-3-2 від 06.12.05р., № 12-05-Т від 28.11.05р., 12/05-З від 28.11.05р. за умовами яких постачальник (відповідач) зобов’язався поставити вугілля кам'яне енергетичне, марка т показники якості якого зазначені в додатках до договору.

Відповідно до умов договору, зокрема п.5.1, приймання вугілля по кількості та якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції Держарбітражу № П-6 від 15.06.1965р. та № П-7 від 25.06.1966р. ГОСТ 1137-64 та ДСТУ 4096-2002.

Відповідно до п.5.3 договору, у випадку, якщо показники якості вугілля визначені в лабораторії вантажоотримувача (ТЕС покупця) перевищують граничний рівень, вантажоотримувач протягом 24 годин з моменту отримання результатів направляє виклик постачальнику –прибути до ванажоотримувача на протязі 24 годин, з моменту отримання повідомлення.

Відповідно до п.5.7 договору у разі надходження вугілля з домішками не вугільного походження (пісок, каміння, сміття та ін.) вантажоотримувач має право таке вугілля не розвантажувати, до поставки не зараховувати, про що повідомити постачальника протягом 24 годин. При цьому постачальник забезпечує вивезення вугілля з ТЕС протягом 72 годин не компенсує покупцю всі витрати, пов’язані з поставкою вугілля з домішками не вугільного походження.

Окрім цього, відповідно до п.2 вищевказаних додатків до договору при перевищенні постачальником якості максимального показника з допустимого діапазону значень, покупець має право повернути вугілля постачальнику. Витрати, пов’язані з поверненням (транспортуванням) вугілля несе відповідальність постачальник.

Відповідач в порушення умов договору поставив вугілля не належної якості, внаслідок чого позивач прийняв рішення про повернення вагонів з вугіллям не належної якості, та сплатив ПЗЗ 17432,04 грн. за подачу і забирання вагонів, а також користування вагонами.

У своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 17432,04 грн. збитків завданих внаслідок поставки неякісного вугілля.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.

Статтями 526, 610, 611, 623 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно статті 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.

Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором поставки доведена матеріалами справи і не спростована відповідачем.

Позивач також просить стягнути з відповідача сплачені державне мито в сумі 174, 32 грн. та судово-інформаційні послуги у сумі 312,50 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі19нь.лідок чого останньому було нараховано штрафні санкції за несвоєчасне виконання своїх договірних зобоввки НБУ за кожен день,79мовився від нарахування пені 714,68 грн.ро те, що відповідач сплатив часткову суму боргу 1625,58 грн.. 8х днів з дати, вк.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 20, 173, 193, 224, 225 ГК України, ст.ст. 16, 22, 526, 610, 611, 623, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 75, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України»(01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія «Центренерго»(03151, м.Київ, вул. Народного ополчення 1, код ЄДРПОУ 22927045) 17432 (сімнадцять тисяч чотириста тридцять дві)грн. 04 коп. - збитків; 174 (сто сімдесят чотири) грн. 32 коп. –державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя В.І.Мельник