Court ruling № 43943032, 02.04.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.04.2015р. м. Київ К/800/68263/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Територіального управління Держгірпромнагляду у Миколаївській області до Відкритого акціонерного товариства «Первомайський кар'єр «Граніт» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Територіального управління Держгірпромнагляду у Миколаївській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року, -

В С Т А Н О В И В:

Територіальне управління Держгірпромнагляду у Миколаївській області звернулося до суду першої інстанції із заявою, в якій просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до відповідача, шляхом повної заборони виконання відкритих гірничих робіт та повної заборони експлуатації: екскаваторів ЕКГ-5А-зав. №9229, 11952, 60 - 3 одиниці; подрібнювачів щокових СМД-11 А, СМД-111Б, ЯКНО-6 №1, ЯКНО-6 №3, ЯКНО-6 №4, РВНО-6 №5; бульдозерів ДЗ-110, №№ Т1396 МК, Т1398 МК, Т1397 МК, Т2136 МК - 4 одиниці.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що адміністративний суд, з огляду на положення п. 5 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, розглядає справи щодо застосування відповідних заходів реагування виключно у випадках, якщо такі заходи можуть бути застосовані за рішенням суду, однак, в даному випадку позивач сам наділений правом застосування таких заходів.

У поданій касаційній скарзі позивач заявив вимоги про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що ухвалені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

У доводах касаційної скарги, скаржник зазначає, що перевіркою діяльності відповідача щодо дотримання вимог з охорони праці та промислової безпеки виявлено ряд порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а тому він звернувся до суду в порядку встановленому п. 5 ч. 1 ст. 183-2 КАС України.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Посадовими особами позивача згідно з наказом від 17.02.2013 №517 та на підставі направлення на проведення перевірки від 08.01.2014 №525 у період з 23.01.2014 до 29.01.2014 проведено позапланову перевірку відповідача щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці і промислової безпеки.

Під час перевірки встановлено ряд порушень вимог з охорони праці та промислової безпеки, зокрема, не отриманий дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: відкритих гірничих робіт, експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (екскаватори ЕКГ-5А-зав. №9229, 11952, 60; подрібнювачі щокові СМД-11 А, СМД-111Б, ЯКНО-6 №1, ЯКНО-6 №3, ЯКНО-6 №4, РВНО-6 №5; бульдозери ДЗ-110, №№ Т1396 МК, Т1398 МК, Т1397 МК, Т2136 МК). За результатами перевірки складений акт від 23.01.2014 №1, який підписаний головним інженером та керівником відповідача без заперечень.

За результатами перевірки складено відповідний Акт від 23.01.2014 року №1, який підписаний головним інженером та керівником відповідача без заперечень.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч 1ст. 183-2 КАС України, суд розглядає адміністративні справи щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Згідно з пп. 1 п. 3 Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року №408/2011, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 року, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право, зокрема, забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Підпунктами 2.26, 2.27 п. 2 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом МНС України від 11.08.2011 року №826 (далі - Положення №826), встановлено, що право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку. Заборона виконання робіт або виробництва, обмеження виробництва здійснюються на підставі відповідного акта перевірки розпорядженням, форма якого наведена в додатку 5 до цього Положення. У разі якщо перевірка суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) проводиться посадовою особою Держгірпромнагляду України самостійно, заборона виконання робіт чи виробництва, обмеження виробництва суб'єкта господарювання в цілому або на виробничому об'єкті здійснюються шляхом надання суб'єкту господарювання відповідного розпорядження за підписом посадової особи Держгірпромнагляду України, яка здійснювала перевірку.

Згідно з п.п. 2.28-2.30 Положення № 826, розпорядження складається у двох примірниках, один із яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складання акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі, другий примірник з підписом керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи залишається в Держгірпромнагляді України або його територіальному органі. У разі якщо виявлені порушення несуть безпосередню загрозу життю працівників, що потребує негайного зупинення робіт або виробництва чи їх обмеження, керівник (заступник керівника) або уповноважена особа суб'єкта господарювання на вимогу і в присутності посадової особи Держгірпромнагляду України повинен негайно припинити або обмежити ці роботи (виробництво). При цьому в акті перевірки зазначається відповідний запис та проставляється фактичний час зупинення або обмеження робіт (виробництва). У разі відмови суб'єкта господарювання від вжиття негайних заходів щодо зупинення робіт (виробництва) або їх обмеження на вимогу посадової особи Держгірпромнагляду України в акті перевірки зазначається відповідний запис

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, що адміністративний суд, з огляду на положення п. 5 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, розглядає справи щодо застосування відповідних заходів реагування виключно у випадках, якщо такі заходи можуть бути застосовані за рішенням суду, однак, в даному випадку позивач сам наділений правом застосування таких заходів, а тому відсутні підстави для задоволення вищевказаної заяви.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухвалені, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Територіального управління Держгірпромнагляду у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 13 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року у справі № 823/337/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко