Court ruling № 43939783, 20.04.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2015 року м. Київ К/800/56860/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Лосєва А.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2012 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 року

у справі № 0870/11091/12

за позовом Приватного підприємства «Нокс-ЖС»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне підприємство «Нокс-ЖС» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 року, позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 08.11.2012 року № 0003312302.

Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 06.02.2014 року замінено Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Запоріжжя правонаступником - Державною податковою інспекцією у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року при взаємовідносинах з ТОВ «Южнєфть» в червні-серпні 2011 року, відповідачем складено акт від 29.05.2012 №1280/22/34441005, яким встановлено порушення п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту в розмірі 178 069, 00 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.06.2012 року № 0002712302, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 206 901, 00 грн., в тому числі 178 069, 00 грн. - за основним платежем та 28 832, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Листом від 09.11.2012 року № 14679/10/22-00/03-06 позивача повідомлено про донарахування штрафної (фінансової) санкції одночасно з направленням податкового повідомлення-рішення від 08.11.2012 року № 0003312302, прийнятого за результатами інвентаризації, проведеної ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя відносно донарахованих сум штрафних (фінансових) санкцій, в ході якої встановлено недонарахування штрафних (фінансових) санкцій по податковому повідомленню-рішенню від 13.06.2012 року № 0002712302.

Таким чином, встановлено, що податковим повідомленням-рішенням від 08.11.2012 року № 0003312302, яке оскаржується, позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 28 831, 00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до висновків щодо протиправності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Пунктом 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Таким чином, законодавством чітко визначено порядок, строки та підстави прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки діяльності платників податків, які оформлені відповідним актом та свідчать про порушення вимог законодавства.

Прийняття податкового повідомлення-рішення після сплину строків, визначених нормами статті 86 Податкового кодексу України та, в даному випадку, за результатами інвентаризації, проведеної органом державної податкової служби відносно донарахованих сум штрафних санкцій, законодавством не передбачено.

Отже, суди попередніх інстанцій, з урахуванням встановлених обставин, правомірно виходили з того, що податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі результатів інвентаризації відносно донарахованих сум штрафних (фінансових) санкцій не відповідає вимогам чинного законодавства та є протиправним.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19.12.2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013 року у справі № 0870/11091/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

А.М.Лосєв