Справа № 539/3221/14-к
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2015 року м.Лубни
В складі: ОСОБА_1
при секретарі Яценко Л.І.,
з уч. прокурора - Кіріченко В.М.,
обвинуваченого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лубни заяву обвинуваченого ОСОБА_2 про виправлення описки у вироку Лубенського міськрайонного суду від 20.03.2015 року по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_2 за ст.367 ч.1 КК України , -
В С Т А Н О В И В :
Заявник ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про виправлення описки у вироку Лубенського міськрайонного суду від 20.03.2015 року .
Свою заяву мотивував, тим, що 20.03.2015 року вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ст.367 ч.1 КК України.
На думку, заявника, в порушення вимог ч.2 ст.374 КПК України, суд у вступній частині вищевказаного вироку не зазначив номер кримінального провадження № 42014170240000009, який внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань .
Заявник прохає внести виправлення до вироку Лубенського міськрайонного суду від 20.03.2015 року.
Прокурор заперечує щодо внесення виправлень.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що заява обвинуваченого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежного від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Дійсно, згідно п.3 ч.2 ст.374 КПК України, у вступній частині вироку зазначається найменування (номер) кримінального провадження.
Пунктами 2.14 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ передбачено, що кожній судовій справі надається єдиний унікальний номер, який формується АСДС автоматично в суді першої інстанції та залишається незмінним незалежно від проходження справи в інстанціях. Номер справи має наступний формат: код суду/порядковий номер в цьому році/рік реєстрації.
В АСДС також формується номер провадження, який містить індекс, код суду, порядковий номер справи (матеріалів кримінального провадження) у поточному році, рік реєстрації, інші дані, необхідні для діловодства відповідного суду.
Отже, виходячи з вищезазначеної інструкції, вбачається, що кримінальному провадженню через автоматизовану систему документообігу суду надається незмінний унікальний номер справи та номер провадження, які і повинні зазначатися у вступній частині вироку. А номер кримінального провадження, який зареєстрований у Єдиному реєстрі досудових розслідувань суд не зобов"язаний зазначати у вироку суду .
У вступній частині вироку суду від 20.03.2015 року суд зазначив номер справи № 539/3221/14-к, але не зазначив номер провадження, який формується АСДС автоматично.
Враховуючи вищевикладені обставини, керуючись ст.379 КПК України, -
УХ В А Л И В:
В задоволення заяви обвинуваченого ОСОБА_2 про виправлення описки у вироку Лубенського міськрайонного суду від 20.03.2015 року - відмовити.
У вступній частині вироку вказати : Провадження № 1-кп/539/9/2015р.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду ОСОБА_1 С. В.
The court decision No. 43925965, Lubny City and District Court of Poltava Oblast was adopted on 29.04.2015. The procedural form is Criminal, and the decision form is . On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 539/3221/14-к. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: