Decision № 4389088, 24.06.2009, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.06.09р.

Справа № 33/260-09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокосм", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Реарді", м. Дніпропетровськ

про стягнення 23 782 грн. 53 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Горожанкін Р.С., довіреність б/н від 16.01.2009 року

Від відповідача: Бондар К.П., довіреність № 34 від 01.01.2008 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокосм" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "Реарді" про стягнення 19 083 грн. 15 коп. –основного боргу по договору поставки № 1285 від 10.01.2007 року, 2 355 грн. 50 коп. –пені, 2 049 грн. 42 коп. – інфляційних втрат, 294 грн. 46 коп. –3% річних та витрати по справі.

Розгляд справи відкладався з 09.06.2009 року на 24.06.2009 року.

В судове засідання 24.06.2009 року з’явилися представники сторін.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву від 24.06.2009 року не заперечував проти існування заборгованості в розмірі 19 063 грн. 04 коп. та просив суд розстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області на п’ять календарних місяців рівними частинами.

У судовому засіданні 24.06.2009 року за згодою представників позивача та відповідача оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши докази в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ :

10.01.2007 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 1285 (далі –Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов’язується передати товар у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити його на умовах даного Договору.

Відповідно до пункту 2.1. Договору кількість, ціна та асортимент товару вказуються в накладній, складеній на підставі письмової заявки покупця, яка є невід’ємною частиною даного Договору.

Відповідно до пункту 2.2. Договору поставка товару здійснюється на умовах СРТ Інкотермс-2000 (доставка сплачена до) в місце, вказане покупцем.

Відповідно до пункту 2.8. Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця при передачі товару, що посвідчується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін.

Згідно з пунктом 2.9. Договору поставка товару вважається завершеною з моменту передачі товару покупцю, що посвідчується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін та печаткою покупця та при наявності необхідних, товаросупроводжувальних документів, вказаних в даному Договорі.

Згідно з пунктами 3.1., 3.5. Договору покупець зобов’язаний провести оплату за отриманий товар на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Позивач, на виконання своїх зобов’язань за Договором, поставив відповідачу товар на загальну суму 20 643 грн. 96 коп., що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 15-31).

Відповідач, свої договірні зобов’язання в частині оплати товару, виконав частково, сплативши позивачу 1 560 грн. 81 коп.

Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 19 083 грн. 15 коп.

30.04.2009 року між позивачем та відповідачем проведено звірку розрахунків, якою відповідачем фактично підтверджено існуючу заборгованість (а.с. 42).

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов’язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов’язкові умови договору відповідно до законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов’язковим до виконання.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 19 083 грн. 15 коп., докази погашення якої в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та фактично визнаються відповідачем у відзиві від 24.06.2009 року і підлягають задоволенню.

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 7.1. Договору сторони передбачили, що в разі несвоєчасної оплати товару, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення, пеня складає 2 335 грн. 50 коп. та підлягає до стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, інфляційні втрати в розмірі 2 049 грн. 42 коп. та 3% річні –294 грн. 46 коп. підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі 19 083 грн. 15 коп. –основного боргу по договору поставки № 1285 від 10.01.2007 року, 2 355 грн. 50 коп. –пені, 2 049 грн. 42 коп. –інфляційних втрат, 294 грн. 46 коп. –3% річних.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочення виконання рішення на п’ять календарних місяці рівними частинами, суд вважає, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Відповідно до статті 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.

Згідно Роз’яснення ВАСУ від 12.09.2006 р. № 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, суд вважає, що відповідач не навів виняткових випадків, які б свідчили про наявність обставин для надання розстрочки виконання рішення.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4-7, 33, 49, 82-85, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Реарді" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Метробудівська, 19, код ЄДРПОУ 32702478, МФО 306458, р/р 26005301034501 в ФАБ „Південний” м. Дніпропетровська) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокосм" (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 122, код ЄДРПОУ 24229322, МФО 305299, п/р 26009132205001 в ЗАТ КБ „Приватбанк” м. Дніпропетровська) 19 083 (дев’ятнадцять тисяч вісімдесят три) грн. 15 коп. –основного боргу, 2 355 (дві тисячі триста п’ятдесят п’ять) грн. 50 коп. –пені, 2 049 (дві тисячі сорок дев’ять) грн. 42 коп. –інфляційних втрат, 294 (двісті дев’яносто чотири) грн. 46 коп. –3% річних, 237 (двісті тридцять сім) грн. 82 коп. - державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В заяві відповідача про розстрочку виконання рішення на п’ять календарних місяців рівними частинами –відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя І.А.Рудовська

Рішення підписано 31.07.2009 року