№ 43879265, 29.04.2015, Kharkiv Commercial Court of Appeal

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2015 р. Справа № 920/544/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Івакіна В.О.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Подорожній С.С.

сторін та третіх осіб - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Паритет-катіпал" (вх.№ 2319 С/1-7) на ухвалу господарського суду Сумської області від 05.01.2015 року у справі

за позовом Конотопського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, м. Суми

до Товариства з обмеженою відповідальністю Паритет-Капітал, м. Конотоп, Сумська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд державного майна України, м. Київ

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. Реєстраційна служба Конотопського міжрайонного управління юстиції Сумської області, м. Конотоп, Сумська область

2. Виконавчий комітет Конотопської міської ради, м. Конотоп, Сумська область

3. Товариство з обмеженою відповідальністю Красний металіст, м. Конотоп

4. Товариство з обмеженою відповідальністю ЗЕМУС, м. Київ

про визнання права власності, витребування майна, скасування свідоцтва на право власності та державної реєстрації

та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче обєднання Червоний металіст, м. Конотоп, Сумська область

до

1. Фонду Державного майна України, м. Київ;

2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, м. Суми,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю Паритет-Капітал, м. Конотоп, Сумська область

про визнання права власності на майно та витребування майна

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 05.01.2015 року скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області на дії (бездіяльність) відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції № 10-03-02943 від 16.07.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження задоволено частково.

Скасовано постанову Відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції від 04.07.2014 р. ВП № 43848792 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції прийняти наказ господарського суду Сумської області від 02.06.2014 р. № 920/544/13 про витребування на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області нерухоме майно - гуртожиток, розташований по вул. Бр. Радченків, 49, у м. Конотоп Сумської області із незаконного володіння ТОВ «Паритет-Капітал» до провадження.

ТОВ "Патитет-капітал" із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищевказану ухвалу скасувати.

Прокурор в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду - без змін.

Представники сторін та третіх осіб в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням господарського суду Сумської області від 24.09.2014 року в справі № 920/544/14 позов задоволено, визнано право власності на гуртожиток, розташований за адресою: вул. Бр. Радченків, 49, м. Конотоп Сумської області, за державою в особі РВ ФДМУ; витребувано на користь держави в особі РВ ФДМУ нерухоме майно зазначений гуртожиток, із незаконного володіння ТОВ «Паритет-Капітал»; визнано недійсним свідоцтво про право власності ТОВ «Паритет-Капітал» та скасовано державну реєстрацію права власності на цей гуртожиток.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 р. апеляційні скарги залишені без задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 24.09.2013 року по справі № 920/544/13 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2014 р. касаційні скарги залишені без задоволення, а постанова Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2013 р. по справі № 920/544/13 залишена без змін.

17.07.2014 р. на адресу господарського суду Сумської області надійшла скарга на дії (бездіяльність) органу Державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення № 10-03-02943 від 16.07.2014 р.

В постанові державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції від 04.07.2014 року ВП № 43848792 зазначено, що відповідно до положень ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного у виконавчому документі, у спосіб та в порядку встановленому виконавчим документом і Законом України «Про виконавче провадження».

Предявлений до виконання наказ не визначає у який спосіб необхідно витребувати гуртожиток на користь держави із незаконного володіння ТОВ «Паритет-Капітал» та не містить заходів примусового виконання рішення, визначених ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, Законом України «Про виконавче провадження» не визначено порядок передачі нерухомого майна стягувачеві.

Скаржник в своїй скарзі посилається на те, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 4 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх обєднаннями на всій території України.

Як зазначено у ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, видані у тому числі на підставі рішень третейського суду є виконавчими документами, які підлягають виконанню державною виконавчою службою.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», та предявлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Також скаржник зазначає, що з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем не вжито достатніх виконавчих дій щодо примусового виконання рішення суду. Усі викладені обставини свідчать про неналежне здійснення своїх посадових обовязків державним виконавцем, або про умисне небажання, всупереч Конституції та Законам України, проводити примусове виконання рішення господарського суду Сумської області.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо резолютивна частина рішення, викладена у виконавчому документі, є незрозумілою, державний виконавець, а також сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про розяснення відповідного рішення чи змісту документа.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Так, Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави для відкриття виконавчого провадження.

1. Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що наказ по справі № 920/544/13 від 02.06.2014 року (виправлений ухвалою господарського суду Сумської області від 02.06.2014 року) відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Документ предявлено в строк, встановлений ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Проаналізувавши зазначені статті, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що державним виконавцем безпідставно, невмотивовано відмовлено у відкритті виконавчого провадження, а також державний виконавець безпідставно ухиляється від здійснення передбачених Законом України «Про виконавче провадження» дій.

Зазначене відповідає положенням пункту 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9.

Суд вважає неправомірним, посилання державного виконавця на те, що предявлений до виконання наказ не визначає у який спосіб необхідно витребувати гуртожиток на користь держави із незаконного володіння ТОВ «Парітет-Капітал» та не містить заходів примусового виконання рішення, визначених ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки резолютивна частина рішення господарського суду Сумської області від 24.09.2013 р. відповідає вимогам п. 9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» від 23.03.2012 р. № 6, якою передбачено, що у рішеннях за позовами про витребування майна чи про визнання права власності на майно повинно бути зазначено найменування майна, місце його знаходження (у спорі про передачу майна).

Крім того, слід зауважити, що у відповідності до п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 № 9, у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення або зміст наказу є незрозумілими, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про розяснення такого рішення чи змісту документа.

В той же час, на думку колегії суддів, місцевий господарський суд правомірно зазначив про передчасність вимоги скаржника про примусове виконання, оскільки Законом України «Про виконавче провадження» встановлено порядок виконання судових рішень, які передбачають в тому числі і надання боржнику строку для добровільного виконання.

Доводи апеляційної скарги не спростовують вищевикладених обставин, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103,105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 05.01.2015 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 30.04.2015 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Івакіна В.О.