Court ruling № 43846129, 28.04.2015, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2015 р.Справа № 820/2114/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А. Дудк

представника позивача Павленко О.М.

представника відповідача Почуєва В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2015р. по справі № 820/2114/15

за позовом Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 р. подання Індустріальної ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задоволено.

Стягнуто з ПАТ "Виробниче підприємство "Твін -Друк" суму боргу у розмірі 129 470, 13 грн. за рахунок коштів на рахунках у банках, що його обслуговують на користь Державного бюджету України.

ПАТ «Виробниче підприємство «Твін -Друк» (далі-відповідач), не погодившись з судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 р. та винести нове рішення, яким провадження по справі закрити.

В обґрунтування вимог посилається на порушення судом норм матеріального права, невірне та неповне встановлення обставин справи, а саме, відсутності непогашеного податкового боргу, у зв'язку із чим, справа вирішена невірно.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що 07.03.2014 р. Індустріальною ОДПІ винесено податкову вимогу № 976-22 по сплаті узгоджених сум ПДВ ПАТ «Виробниче підприємство «Твін -Друк», яку платником отримано 13.03.2014 р., що підтверджується відповідним записом на податковій вимозі. (а.с. 10).

Зазначений податковий борг з часу вручення податкової вимоги платнику до моменту звернення ОДПІ з поданням до суду (03.03.2015 р.) не переривався, що підтверджується обліковою карткою відповідача.

19.02.2015 р. ПАТ «Виробниче підприємство «Твін -Друк» подано до Індустріальної ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за січень 2015 р., по якій самостійно визначено суму зобов'язань по податку на додану вартість в розмірі 161 924,00 грн.

Під час розгляду справи в суді відповідачем частково сплачено податковий борг, в зв'язку з чим податковим органом зменшено суму боргу до стягнення.

Доказів сплати суми боргу у розмірі 129 470, 13 грн. (з урахуванням непогашеного боргу попередніх періодів та пені, нарахованої за порушення строків розрахунків) відповідачем не надано.

Задовольняючи подання, суд першої інстанції виходив з дотримання податковим органом процедури, що передує зверненню до суду з поданням, а також наявності узгодженого грошового зобов'язання, що самостійно не було погашене платником у строки, встановлені законом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 16.1.4. ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.175. ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.п. 56.11. ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до 59.1., 59.4 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.1., 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ОДПІ вжито належних заходів згідно податкового законодавства для звернення з поданням про стягнення несплаченої суми, а саме, сформовано податкову вимогу, яку вручено платнику, і заявлено стягнення поданням по спливу 60 днів з моменту вручення такої вимоги платнику.

На момент звернення з поданням, податкова вимога є чинною, не скасована, боргове зобов'язання по ПДВ є узгодженим, відсутні докази, що з моменту винесення вимоги до граничного строку сплати зобов'язань по декларації з ПДВ за січень 2015 р., борг переривався, сплата боргу була розстрочена.

Отже, внаслідок самостійного непогашення податкового зобов'язання по декларації за січень 2015 р., така сума підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності у підприємства податкового боргу, оскільки згідно даних облікової картки платника податку, наданої податковим органом, відповідач на час розгляду справи має податковий борг. Також згідно даних особового рахунку, наданих відповідачем, також зазначено про наявність на час розгляду справи податкового боргу.

Безпідставним є посилання, що за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих ПАТ «Виробниче підприємство «Твін -Друк» в декларації з ПДВ за грудень 2014 р. Індустріальною ОДПІ збільшено суму, яка підлягала включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) - січня 2015 р. - в розмірі 114 605,00 грн. (акт № 661/20-36-15-01-10/23454034) (а.с. 31-34). Зазначений акт не тягне юридичних наслідків у вигляді корегування даних податкової звітності, самостійно визначеної платником.

Так, податкового повідомлення-рішення з приводу зменшення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду , зарахованого у зменшення суми боргу з ПДВ по декларації за грудень 2014 р. ОДПІ не виносилось, а уточнюючих розрахунків, з відповідним чином відкоригованими сумами платником до ОДПІ не подавалося.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального і процесуального права, вірно встановивши обставини справи, вірно вирішив справу, отже, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2015р. по справі № 820/2114/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Мельнікова Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 30.04.2015 р.