№ 4384246, 22.05.2009, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Львів, вул. Чоловського, 2

Справа 2а-2211/09/1370

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2009 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Сакалоша В.М.,

при секретарі Керницькій І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом:  Управління пенсійного фонду України в Самбірському районі Львівської області (81400, м. Самбір, вул. Шевченка, 55, Львівська область, р/р 25602306488 у ВАТ «Державний ощадний банк України» Самбірське відділення», ЗКПО 22378058, МФО 385253)

до відповідача: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Самбірському районі Львівської області (81400, м. Самбір, вул. Перемишльська, 13 а, Львівська область)

про спонукання відповідача до вчинення дій - включення до акту звірення суми виплаченої пенсії гр. ОСОБА_3 за 2008 рік.

За участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить зобов'язати відповідача включити в акт звірки суму пенсії виплачену гр. ОСОБА_3 за період із січня по грудень місяць 2008 року в сумі 1800 грн.

Вимоги мотивує тим, що відповідачем не прийнято до заліку виплачені суми пенсій по інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом, що подані до відшкодування за період з січня по грудень 2008 року гр. ОСОБА_3 Сума виплаченої пенсії за вказаний період становить 1800 грн., нещасний випадок встановлено актом про нещасний випадок на виробництві форми Н-1. Заявлені відповідно до п. 5 Прядку 5-4/4 до відповідача вимоги про включення вказаної заборгованості до актів звірки витрат за січень - грудень 2008 року залишені без задоволення з посиланням на те, що акт Н-1 не відповідає вимогам законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні, вважає, що даний нещасний випадок не є страховим, оскільки Бих В.М. повертався з роботи не на транспортному засобі підприємства і тому виплачена йому пенсія по інвалідності відшкодуванню ФСНВ Пенсійному фонду не підлягає.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали,   всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ( далі - ФСНВ) Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій здійснюється відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4 ( надалі - Порядок).

Згідно пункту 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Згідно із ст. 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон) у разі настання страхового випадку   Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі -Фонд) повинен відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, страхові виплати, в т. ч. організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Отже, цією статтею зазначено, що всі страхові виплати мають бути пов'язані з ушкодженням здоров'я застрахованої особи, що сталося внаслідок нещасного випадку на

виробництві або професійного захворювання. Тобто основною вимогою для проведення відшкодування шкоди є настання страхового випадку.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( надалі - Закон) страховим випадком є нещасний випадок   на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст.14 цього Закону,   з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

В ст. 14 Закону зазначено, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Постановою КМУ від 25.08.2004р. № 1112 «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затверджено Перелік обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Відповідно до Переліку обставиною, за якою настає страховий випадок, серед інших, є проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства, наданому роботодавцем.

Згідно акту розслідування нещасного випадку, що трапився 5 листопада 1978р. , ОСОБА_3., повертаючись з I I -ої зміни, був травмований автомобілем - збитий з велосипеда і викинутий в кювет, внаслідок чого отримав перелом кістки лівої ноги.

Отже, даний випадок не є страховим, оскільки ОСОБА_3. повертався з роботи не на транспортному засобі підприємства і тому виплачена йому пенсія по інвалідності відшкодуванню ФСНВ Пенсійному фонду не підлягає.

Враховуючи вище викладене, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова  може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.М. Сакалош

З оригіналом згідно

Суддя В.М. Сакалош