Court ruling № 43813210, 23.04.2015, Zaporizhzhia Regional Court of Appeal

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №334/11623/14

№ провадження 22-ц/778/3063/15 Головуючий у 1 інстанції

Лисенко Л.І.

Доповідач: Бєлка В.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Бєлки В.Ю.

Суддів: Воробйової І.А.

Онищенко Е.А.

При секретарі: Хомяк К.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що 20.04.2012 року між сторонами було укладено договір позики. Відповідно до умов зазначеного договору він надав відповідачу у борг 50000 грн., які відповідач зобов'язався повернути до 20.10.2012 року, з відсотками у сумі 10% щомісячно, що підтверджується розпискою написаною відповідачем власноруч. 26.10.2012 року був укладений договір безпроцентної позики на суму 80000 грн. та змінено строк повернення боргу до 26.04.2013 року.

Посилаючись на те, що відповідач борг йому не повернув, просив суд стягнути з нього на його користь борг у сумі 80000 грн., 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 3754 грн. 52 коп., інфляцію у сумі 15554 грн. 58 коп., штраф за порушення зобов'язань у сумі 4000 грн., моральну шкоду у сумі 5000 грн. та судові витрати у сумі 1083 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 103309 грн. 10 коп.

В іншій частині позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким визнати недійсними договори позики від 20.04.2012 року та від 26.10.2012 року за безгрошевістю.

Вислухавши доповідь судді, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює.

Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що 20.04.2012 року між сторонами було укладено договір позики. Відповідно до умов зазначеного договору він надав відповідачу у борг 50000 грн., які відповідач зобов'язався повернути до 20.10.2012 року, з відсотками у сумі 10% щомісячно, що підтверджується розпискою написаною відповідачем власноруч. 26.10.2012 року був укладений договір безпроцентної позики на суму 80000 грн. та змінено строк повернення боргу до 26.04.2013 року.

Оскільки відповідач свої зобов'язання щодо повернення суми боргу не виконав, суд постановив обґрунтоване рішення про стягнення з нього на користь позивача суми боргу у розмірі 80000 грн., 3% річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 3754 грн. 52 коп., інфляцію у сумі 15554 грн. 58 коп., штраф за порушення зобов'язань у сумі 4000 грн.

Разом з тим, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні вимог, щодо стягнення моральної шкоди, оскільки між сторонами виникли договірні зобов'язання, яким моральна шкода, за неналежне виконання зобов'язання, не передбачена.

Посилання у апеляційній скарзі на те, що зазначений договір позики є безгрошовим не може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки жодного доказу на підтвердження цього доказу до апеляційної скарги не надано.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 березня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: