ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
24 квітня 2015 року м. Київ К/800/8722/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївіндодяг" до Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а :
Заводський відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою (із викладеним у ній клопотанням про поновлення пропуску строку звернення до суду), яка, з урахуванням положень ст.ст.213, 214 КАС України, залишалася без руху для надання відповідачу можливості усунути недоліки (подати документ про сплату судового збору й документи (конверт тощо) в підтвердження дати направлення оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції для з'ясування питання дотримання (пропуску) відповідачем строку його касаційного оскарження).
Усуваючи недоліки касаційної скарги, відповідач надіслав платіжне доручення про сплату судового збору.
Одночасно, вдруге подав й клопотання про поновлення строку звернення до суду разом із матеріалами в його обґрунтування, які свідчать про те, що строк на касаційне оскарження відповідачем не пропущено.
Разом з тим, дослідивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, у відкритті провадження за касаційною скаргою необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до п.5 ч.5 ст.214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності постановлених судом попередньої інстанції рішення, а тому, з врахуванням наведених приписів п.5 ч.5 ст.214 КАС України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и л а:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївіндодяг" до Заводського відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути відповідачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України Пасічник С.С.
The court decision No. 43795301, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 24.04.2015. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 814/1889/14. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: