№ 43792591, 09.04.2015, Dnipropetrovsk Commercial Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2015 року Справа № 904/10135/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Верхогляд Т.А. - доповідача,

суддів: Вечірко І.О., Паруснікова Ю.Б.

секретар судового засідання Малик С.О.

представники сторін:

від позивача: Короленко Т.Л., представник, довіреність №61 від 30.11.14;

від відповідача: Оскаленко М.Ю., представник, довіреність № б/н від 03.06.14;

розглянувши апеляційні скарги Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ та Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод "Любомирівка", с.Соколівка, Верхньодніпровський район, Дніпропетровська обл.

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2015 року у справі №904/10135/14

за позовом Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод "Любомирівка", с. Соколівка, Дніпропетровська область

про стягнення 3 754 199,51 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2015 року ( суддя Кеся Н.Б.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод "Любомирівка" на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" 1 251 399,84 грн. штрафу у розмірі 50% від вартості непереданого насіння та 24 360,00 грн. судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення боргу у розмірі 2 502 799,67 грн. відмовлено.

Рішення мотивовано порушенням відповідачем умов договору сортозаміни №301213/01 від 30.12.2013 року, правом позивача стягнути відповідно до п.5.1 договору штраф у розмірі 50% вартості непереданого насіння.

Відмовляючи позивачу в стягненні боргу у вигляді вартості непереданого насіння, суд послався на те, що така заміна можлива лише за згодою сторін. Докази досягнення сторонами згоди про заміну зобов'язання в матеріалах справи відсутні.

Не погодившись із зазначеним рішенням в частині відмови у стягнення основного боргу, позивач подав апеляційну скаргу. Просить рішення суду в цій частині скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення та позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом було неправильно оцінено та досліджено докази у справі щодо виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, неналежно оцінено умови договору, зокрема п.5.5 договору.

Відповідач також звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає на відсутність у відповідача обов'язку провести сортозаміну зерна, оскільки позивач в порушення п.3.3 договору не направив свого представника для присутності під час проведення аналізу на відповідність насіння його посівним та сортовим якостям, сторони взагалі не узгодили конкретні умови передачі насіння.

Відповідач просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення штрафу і в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, в задоволенні апеляційної скарги відповідача слід відмовити з огляду на наступне:

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, між Державним підприємством "Державний резервний насіннєвий фонд України" (далі-Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Племзавод "Любомирівка" (далі-Сторона-2) був укладений договір сортозаміни №301213/01 від 30.12.2013 року (а.с.9,10).

Предметом вказаного договору є безготівковий обмін насіння, яке належить на праві власності Стороні-1, на насіння, яке належить на праві власності Стороні-2 (п. 1.1 договору).

За даних фактичних обставин між сторонами склалися правовідносини міни, які врегульовані ст.ст. 715, 716 Цивільного кодексу України, згідно яких за договором міни кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

До вказаних відносин застосовуються загальні положення про договір купівлі-продажу, поставки, тощо.

На виконання умов договору та згідно з актом прийому-передачі насіння від 30.12.2013 року (а.с. 11) позивач передав, а відповідач отримав насіння сільськогосподарських рослин:

- ячмінь сорту "Командор" 1 репр. (Ярі), у кількості 110 т.;

- сою сорту "Ворскла" 1 репр. (Ярі), у кількості 8т.;

- пшеницю сорту "Писанка" еліта (Озимі), у кількості 216 т.;

- пшеницю сорту "Зіра" еліта (Озимі), у кількості 75 т.;

- пшеницю сорту "Столична" 1 репр. (Озимі), у кількості 50 т.;

- пшеницю сорту "Землячка Одеська" еліта (Озимі), у кількості 150 т.;

- пшеницю сорту "Землячка Одеська" еліта (Озимі), у кількості 50 т.;

- жито сорту "Синтетик 38" 1 репр. (Озимі), у кількості 127 т.;

- пшеницю сорту "Заможність" еліта (Озимі), у кількості 55 т. (далі-Товар-1)

Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю та передав, а відповідач на підставі видаткової накладної від 30.12.2013 року № РН-0063 (а.с.12) та довіреності від 30.12.2013 року №30/12 (а.с.13), виданої на ім'я Оброзовського М.В., отримав зазначене насіння загальною вартістю 2 502 799,67 грн.

Пунктом 3.7 договору сторони передбачили, що приймання Товару 1 та Товару 2 - за кількістю та якістю здійснюється Сторонами в порядку, що визначено законодавством.

Докази неналежної якості товару, отриманого відповідачем за актом прийому-передачі насіння від 30.12.3013 року, відсутні. З огляду за вказане посилання відповідача щодо порушення зобов'язання саме позивачем є безпідставними.

Згідно з п. 1.2 та п. 3.3 договору відповідач зобов'язався до 15.08.2014 року передати позивачу насіння урожаю 2014 року, зокрема:

- пшеницю сорту "Куяльник" 1 репр. (Озимі), у кількості 350 т.;

- пшеницю сорту "Вдала" 1 репр. (Озимі), у кількості 650 т.;

- ячмінь "Достойний" 2 репр. (Озимі), у кількості 30 т. (далі-Товар-2).

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем передбаченого договором зобов'язання.

Відповідно до п. 3.10 договору при неможливості Сторони-2 передати Стороні-1 насіння у термін згідно п.3.3 в кількості, яка вказана п.1.2, за згодою Сторони-1, Сторона-2 може провести розрахунки коштами або іншою сільгосппродукцією на суму, еквівалентну ринковій вартості насіння, яка складається на внутрішньому ринку України, але не нижче вартості переданого насіння, вказаного в п.2.2 цього договору.

Отже, за змістом вказаного пункту договору саме позивач мав погодитись на заміну зобов'язання зі сторони відповідача.

Матеріалами справи встановлено, що 19.09.2014 року позивач направив на адресу відповідача лист-вимогу №138-2/1-04/1627 про виконання зобов'язання по договору сортозаміни від 30.12.2013 року №301213/01 (а.с.14-16).

Така вимога відповідачем також не виконана.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами договору (п.3.1) передбачено, що передання (здача - приймання ) Товару 1 на Товар 2 здійснюється за місцезнаходженням Товару 1 та Товару 2 і оформлюється накладними, якщо інше не зазначено в цьому договорі.

Тому посилання відповідача на неузгодженість сторонами порядку передачі позивачу товару є безпідставними.

Докази виконання відповідачем вимог позивача в матеріалах справи відсутні, що є підставою для висновку про порушення відповідачем зобов'язання.

Відмовляючи позивачу в стягненні вартості непереданого йому товару, суд помилково зазначив на відсутність обставин, які б підтверджували таке зобов'язання відповідача, на доведеність лише його обов'язку поставити насіння за асортиментом та кількістю, визначеними умовами договору.

Вимоги позивача про сплату коштів не суперечать умовам договору і підлягають задоволенню. Оскаржуване рішення слід змінити, апеляційну скаргу позивача задовольнити.

За положеннями ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За умовами п.5.8 договору за несвоєчасну передачу насіння Строна 2 сплачує штраф у розмірі 50% від вартості непереданого насіння яка визначається в порядку, передбаченому п.5.5. або 5.6. цього Договору.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення штрафу та вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача щодо неправомірності висновку суду про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2015 року. у справі №904/10135/14 скасувати частково в частині відмови в позові про стягнення боргу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод "Любомирівка" - 51663, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Соколівка, вул. Гвоздовського, 1, (код ЄДРПОУ 36464789) на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" - 03038, м. Київ, вул. Ямська, 32, (код ЄДРПОУ 30518866) 2 502 799 грн. боргу та 48 720, 00 грн. судового збору.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод "Любомирівка" - 51663, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Соколівка, вул. Гвоздовського, 1, (код ЄДРПОУ 36464789) на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" - 03038, м. Київ, вул. Ямська, 32, (код ЄДРПОУ 30518866) судовий збір по апеляційній скарзі - 25 028,00 грн.

В задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Племзавод "Любомирівка" відмовити.

Виконання постанови щодо видачі наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає чинності з часу її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: І.О. Вечірко

Суддя: Ю.Б. Парусніков

Повний текст постанови складено 27.04. 2015 року.