№ 43765201, 09.04.2015, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 року м. Київ К/9991/58847/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року

у справі № 2-а-5200/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Віконт»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Віконт» (далі - ТОВ Фірма «Віконт»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Харкова; відповідач) про скасування рішень № 0001552310 від 25 березня 2010 року, № 0001592310 від 25 березня 2010 року, № 0001572310 від 25 березня 2010 року, № 0001582310 від 25 березня 2010 року, № 0001622310 від 25 березня 2010 року, № 0001632310 від 25 березня 2010 року, № 0001602310 від 25 березня 2010 року, № 0001562310 від 25 березня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій та рішення № 0001612310 від 25 березня 2010 року про застосування фінансових санкцій.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано рішення № 0001552310 від 25 березня 2010 року в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 020,00 грн., рішення № 0001592310 від 25 березня 2010 року в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн., рішення № 0001572310 від 25 березня 2010 року в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 179,00 грн., рішення № 0001582310 від 25 березня 2010 року в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7 681,00 грн., рішення № 0001632310 від 25 березня 2010 року в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 76 186,25 грн. В іншій частині позов залишено без задоволення. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ Фірми «Віконт» витрати з оплати судового збору в розмірі 1,70 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач оскаржили його в апеляційному порядку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року апеляційну скаргу ТОВ Фірми «Віконт» залишено без задоволення, а апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Харкова задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про скасування рішення № 0001592310 від 25 березня 2010 року в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340,00 грн. та рішення № 0001572310 від 25 березня 2010 року в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 179,00 грн. Прийнято нову постанову, якою в цій частині позовних вимог відмовлено. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2010 року залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права ставиться питання про скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року в частині відмови в задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової адміністрації у Харківській області проведено ряд перевірок господарських одиниць, що належать позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами яких складено акти № 1847/20/40/23/30652939 від 09 березня 2010 року, № 1842/20/40/23/30652939 від 09 березня 2010 року, № 1846/20/40/23/30652939 від 09 березня 2010 року, № 1845/20/40/23/30652939 від 09 березня 2010 року, № 1843/20/40/23/30652939 від 09 березня 2010 року, № 1844/20/40/23/30652939 від 09 березня 2010 року.

Перевірками, серед іншого, встановлено порушення ТОВ Фірмою «Віконт» пункту 9 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) з огляду на незабезпечення зберігання фіскальних звітних чеків за 26 жовтня 2009 року, 28 жовтня 2009 року, 31 грудня 2009 року в книзі обліку розрахункових операцій.

Крім того, контролюючий орган дійшов висновку про порушення товариством пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Положення), у зв'язку з нездійсненням обліку готівкових коштів у розмірі 15 237,25 грн. та 1 536,20 грн. у повній сумі їх фактичних надходжень у книгах обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій шляхом внесення відповідних записів до книг № 2033003485/10 та № 2033003242Р/12.

На підставі вказаних актів перевірок відповідачем прийнято рішення № 0001552310 від 25 березня 2010 року, яким до позивача за порушення пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 020,00 грн., рішення № 0001632310 від 25 березня 2010 року, яким до позивача за порушення пункту 2.6 глави 2 Положення застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 76 186,25 грн., та рішення № 0001582310 від 25 березня 2010 року, яким до позивача за порушення пункту 2.6 глави 2 Положення застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7 681,00 грн.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Враховуючи встановлений, зокрема, судом апеляційної інстанції факт наявності спірних фіскальних звітних чеків за 26 жовтня 2009 року, 28 жовтня 2009 року, 31 грудня 2009 року в книзі обліку розрахункових операцій № 2033003097Р/13, висновок суду про відсутність підстав для застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 020,00 грн. рішенням № 0001552310 від 25 березня 2010 року слід визнати правильним.

В той же час, колегія суддів не може погодитись з доводами Харківського апеляційного адміністративного суду про те, що невнесення товариством відповідних записів до книг обліку розрахункових операцій не може бути кваліфіковано як неоприбуткування готівки в касі підприємства.

Так, згідно з пунктом 1.2 глави 1 Положення оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Системний аналіз норм Положення дає підстави для висновку про те, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлено відповідальність статтею 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Згідно із статтею 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року змінити в частині задоволення позову про скасування рішень № 0001632310 від 25 березня 2010 року та № 0001582310 від 25 березня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В решті постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.