Court ruling № 43760663, 06.04.2015, Lviv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2015 року Справа № 155976/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Ліщинський А.М.

судді Запотічний І.І.

секретар судового засідання Гнатик А.З.

за участю

представника відповідача - Чубак Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової служби в Галицькому районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2012р. по справі № 5366/12/1370 за позовом Приватного підприємства «Торгово-виробничий дім» до Державної податкової служби в Галицькому районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

18.06.2012 року позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.02.2012 року № 0000562321 та № 0000572321. Позов обґрунтовує тим, що висновки податкового органу про заниження податкових зобов'язань, завищення податкового кредиту та про нікчемність, фіктивність господарських операцій з ПП «МКМ-Сервіс», не відповідають дійсності та зроблені без відповідних на те повноважень, реальність операцій спростовується належними первинними документами, а за податкові зобов'язання своїх контрагентів позивач не може відповідати. Вважає, що відповідач не має права робити висновок про нікчемність правочинів, вчинених позивачем.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2012 року позов задоволено. Визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 28.02.2012 року № 0000562321 та № 0000572321.

Не погодившись із викладеними у вищевказаній постанові суду першої інстанції висновками, відповідач подав апеляційну скаргу і просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм діючого законодавства, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. Просить прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції в Галицькому районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку позивача за результатами якої складено Акт від 14.02.2012 року №409/23-209/36545417 «Про результати позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Торгово-виробничий дім» з питань дотримання вимог діючого законодавства з питань оподаткування під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ПП «МКМ-Сервіс» за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року». На підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000562321 від 28.02.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 32500,00 грн. (за основним зобов'язанням) та застосовано штрафні санкції на суму 8125,00 грн.; та податкове повідомлення-рішення № 0000572321 від 28.02.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 26000,00 грн. (за основним зобов'язанням) та застосовано штрафні санкції у розмірі 6500,0 грн. Актом перевірки встановлено, зокрема, порушення позивачем п. 1, п.2 ст. 215, ст. 203,ст.216 Цивільного кодексу України; п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ПП «ТВД» занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за 4 квартал 2010 року на суму 32 500,00 грн.; -п.1.7 ст.1, п.п 7.2.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ПП «ТВД» завищено податковий кредит по взаєморозрахунках з ПП «МКМ-Сервіс» за листопад 2010 року на суму 26 000,00 грн.

Разом з тим, судом встановлено, що між ПП «МКМ-Сервіс» та ПП «Торгово-виробничий дім» укладено договір №1 купівлі-продажу від 25.11.2010 року про поставку лісоматеріалів на суму 156000,00 грн. Поставка зазначеного у договорі товару підтверджується наявними у матеріалах справи видатковою та податковою накладною.

Відповідно до вимог норм п.1.4. ст.1 Закон України «Про податок на додану вартість» поставка товарів, це будь-яка операція, що здійснюється згідно договорів купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п. 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок формування права на податковий кредит визначений п.4 ст.7 цього ж Закону. Так, згідно з п.п.7.4.1, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Разом з тим пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. За змістом підпункту 5.3.9 пункту 5.3 цієї ж статті Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків акта перевірки, на підставі якого було прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Відтак, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби від 28.02.2012 року № 0000562321 та № 0000572321. Львівської області Державної податкової служби від 28.02.2012 року № 0000562321 та № 0000572321 визнаються незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової служби в Галицькому районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17.09.2012р. по справі № 5366/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Запотічний І.І.

Ліщинський А.М.