Decision № 43725412, 22.04.2015, Dnipropetrovsk Regional Court of Appeal (Dnipro)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/4242/15 Справа № 173/2429/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Шевченко О. Ю. Доповідач - Петренко І.О.

Категорія 53

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Петренко І.О.

суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.

при секретарі - Порубай М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську за апеляційною скаргою скаргою Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету про визнання дій щодо змін істотних умов праці неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та різниці заробітної плати,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачка звернулась до суду з позовом та просила з урахуванням уточнених позовних вимог ухвалити рішення, яким визнати дії керівництва Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету про зміну істотних умов праці в бік зменшення педагогічного навантаження на 2014-2015 навчальний рік неправомірними та зобов'язати Верхньодніпровський коледж Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету здійснити перерозподіл педагогічного навантаження на 2014-2015 навчальний рік, встановивши педагогічне навантаження на рівні минулого навчального року, тобто 1004 години.

Позивачка зазначає , що Верхньодніпровський коледж ДДАЕУ є структурним підрозділом Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. За час роботи в коледжі позивачку постійно забезпечували річним педагогічним навантаженням в обсязі не менше 1000 годин. Однак, на 2014-2015 навчальний рік без її згоди було встановлено педагогічне навантаження в обсязі 720 годин, тобто відбулася зміна істотних умов праці в бік їх погіршення. У зв'язку із зменшенням педагогічного навантаження відбулося зменшення заробітної плати.

У зв'язку з неправомірним зниженням педагогічного навантаження позивачка просила суд стягнути з Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету на її користь різницю в заробітній платі за період з 1 вересня 2014 року по день ухвалення рішення суду, виходячи із різниці між середньомісячною заробітною платою, яку позивачка отримувала до зменшення педагогічного навантаження з заробітною платою на час звернення до суду.

Позивач вважає дії Верхньодніпровського коледжу неправомірними, оскільки з наказом про зменшення педагогічного навантаження на 2014-2015 навчальний рік її не ознайомлювали, згоди на зменшення педагогічного навантаження вона не надавала, іншою організаційно-педагогічною роботою її не довантажено.

Позивачка вважає, що діями відповідача їй завдано величезні моральні страждання, які полягають у приниженні авторитету викладача-методиста, ділової репутації. У зв'язку із зменшенням заробітної плати позивачка була змушена позбавити доньку займатися її улюбленою справою - спортивними танцями. Завдану моральну шкоду позивачка оцінює в 5000 грн.

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково.

В апеляційній скарзі Дніпропетровський державний аграрний-економічний університет просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , а рішення суду - зміні з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено, що 1 вересня 2003 року на підставі наказу Верхньодніпровського технікуму Дніпропетровського державного аграрного університету № 1-к від 29 серпня 2003 року ОСОБА_2 було прийнято на роботу викладачем економічних дисциплін І категорії на один навчальний рік по договору з окладом згідно договору (а.с.126-128).

Згідно з договором № 2 від 28 серпня 2003 року ОСОБА_2 призначена на посаду викладача економічних дисциплін строком на один рік з умовами встановлення посадового окладу згідно чинного законодавства (а.с.129).

18 червня 2004 року згідно з наказом Міністерства аграрної політики України № 230 від 18 червня 2004 року Верхньодніпровський технікум Дніпропетровського ДАУ було перейменовано у Верхньодніпровський коледж Дніпропетровського ДАУ, що підтверджується відповідним записом в трудовій книжці позивача (а.с.5).

На підставі наказу № 206 від 4 лютого 2014 року Дніпропетровський державний аграрний університет реорганізовано в Дніпропетровській державний аграрно-економічний університет (а.с.61).

Оскільки трудові відносини між Верхньодніпровським коледжем Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення, строк дії трудового договору не припинено. Таким чином, судом встановлено, що на час звернення ОСОБА_2 до суду та на час розгляду справи судом позивач перебувала у трудових відносинах з Верхньодніпровським коледжем Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, який згідно з п. 1.1 Положення, затвердженого в.о. ректора Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету 21 лютого 2014 року є відокремленим структурним підрозділом Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. Згідно з п. 1 8 Положення коледж є вищим навчальним закладом освіти І (першого) рівня з акредитованими спеціальностями (а.с.46-60).

23 червня 2014 року наказом № 20-о Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету у зв'язку зі змінами за результатами державної атестації у ліцензованому обсязі чисельності студенів юридичного та економічного відділення, а також значним зменшенням загальної кількості контингенту студенів коледжу, що передбачає значне зменшення педагогічного навантаження викладачів коледжу на 2014-2015 навчальний рік, було затверджено форму повідомлення про зменшення педагогічного навантаження викладачів коледжу та наказано повідомити викладачів коледжу про зменшення з 1 вересня 2014 року педагогічного навантаження (а.с.102).

Наказом № 33-о Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету від 28 серпня 2014 року було закріплено педагогічне навантаження за викладачами на 2014-2015 навчальний рік, в тому числі за ОСОБА_2 - 900 годин (а.с.95-97).

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції правильно посилався на вимоги , викладені в п. 5. 2 Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 161 від 2 червня 1993 року (діяло на час виникнення правовідносин) обсяг навчальних занять, доручених для проведення конкретному викладачеві виражений в облікових (академічних) годинах, визначає навчальне навантаження викладача.

Як зазначено в п. 63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України № 102 від 15 квітня 1993 року, навчальне навантаження викладачам вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів визначається один раз на рік до початку навчального року.

Виходячи з наведеного , суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те , що припинення навчального навантаження позивача за попередній навчальний рік (2013-2014 рік) до початку навчального року не є зміною істотних умов праці в розумінні ст. 32 КЗпП України та не потребує попередження працівника за два місяці.

Суд правильно зазначив і на те , що позивачка була прийнята на роботу без визначення конкретного педагогічного навантаження, а тому твердження її про те, що зменшення педагогічного навантаження в 2014-2015 навчальному році порівняно з минулими навчальними роками є зміною істотних умов праці, визнати обґрунтованими не можна, в зв»язку з чим застосування норм ст. 103 КЗпП України являється не правильним , а тому в задоволенні даної частини позовних вимог судом відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги , суд обґрунтовано посилався на те , що відповідачем педагогічне навантаження на 2014-2015 навчальний рік було закріплено керівником Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету з порушенням вимог п. 63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України № 102 від 15 квітня 1993 року , де зазначено , що навчальне навантаження між викладачами розподіляється керівником установи за погодженням з профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та іншими конкретними умовами.

Судом же встановлено , що закріплення педагогічного навантаження на 2014-2015 навчальний рік, яким, в тому числі, було зменшено педагогічне навантаження ОСОБА_2, відбулося без належного погодження з профспілковим комітетом, а наказ керівника коледжу про закріплення вказаного навантаження було лише погоджено з головою профспілкового комітету , хоча відповідно до Статуту професійної спілки працівників Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрного університету голова профспілкового комітету лише організовує його роботу (п. 5.12), а свої повноваження первинна профспілкова організація, в тому числі погодження педагогічного навантаження, здійснює через виборний орган первинної профспілкової організації.

Повноваження профспілкового комітету визначено п. 5.10 статуту, в тому числі, у відповідності до п. 5.10.3 профспілковий комітет разом з роботодавцем вирішує питання запровадження, перегляду та змін норм праці; разом з роботодавцем бере участь у вирішенні питань оплати праці працівників підприємства, установи, організації, форм і систем оплати праці, тарифних сіток, схем посадових окладів, умов запровадження та розмірів надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних виплат; здійснює громадський контроль за виконанням роботодавцем законодавства про працю, правильним застосуванням установлених умов праці (а.с.140-150).

Суд першої інстанції правильно посилався на положення п.п. «е» п. 20 Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти України № 455 від 20 грудня 1993 року, та які згідно з п.2 поширюються на вищі навчальні заклади, згідно яких власник або уповноважений ним орган (керівник) закладу освіти зобов'язаний доводити до відома педагогічних працівників у кінці навчального року (до надання відпустки) педагогічне навантаження в наступному навчальному році.

Однак ,з матеріалів справи вбачається, що з 23 червня 2014 року до 3 липня 2014 року ОСОБА_2 знаходилась у додатковій відпустці по догляду за дитиною віком до 18 років (а.с.87), а з 3 липня до 28 серпня 2014 року включно - у основній щорічній відпустці (а.с.88-90).

Жодних доказів того, що позивачку було повідомлено про педагогічне навантаження в наступному 2014-2015 навчальному році відповідачем не було надано.

Решту викладачів навчального закладу , окрім позивачки, було попереджено про зменшення педагогічного навантаження письмово у відповідності до наказу від 23 червня 2014 року і , що також підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Виходячи з вище наведеного , суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те , що зменшення педагогічного навантаження в 2014-2015 навчальному році призвело до зменшення заробітної плати позивачки , а тому слід задовольнити її вимоги про стягнення з відповідача різниці в заробітній платі - між тією заробітною платою, яку позивачка отримувала в минулому навчальному році та в 2014-2015 навчальному році , у відповідності до розрахунку, наданому позивачкою (а.с.116-118).

Вирішуючи питання щодо відшкодування позивачці моральної шкоди , суд першої інстанції правильно посилався на положення ст. 237-1 Кодексу законів про працю України і виходив із того , що судом встановлено порушення прав працівника у сфері трудових відносин, які полягають у закріпленні (в даному випадку зменшенні) педагогічного навантаження без належного погодження з профспілковим комітетом та без повідомлення працівника про таке педагогічне навантаження на наступний навчальний рік, яке призвело до моральних страждань позивачки.

Однак , при вирішенні питання про те , з якого відповідача слід стягнути вище вказану різницю в заробітній платні та суму на відшкодування моральної шкоди , суд першої інстанції помилково поклав їх на Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет , хоча як вбачається з п. 1.4 Положення «Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету» другий відповідач - коледж є відокремленим структурним підрозділом Університету з окремими правами господарської самостійності , веде власний баланс , має розрахункові , поточні та інші рахунки в державній казначейській службі м. Верхньодніпровська , має гербову печатку , та штамп . Коледж засновано на державній формі власності та фінансується з державного бюджету. Відповідно до положень п. 1.4.1. коледж має, зокрема, право приймати на роботу та звільняти педагогічних та інших працівників , встановлювати і затверджувати посадові оклади згідно з законодавством і у межах фонду оплати праці ( ар. сп.46-60).

Виходячи з вище наведеного , колегія суддів вважає , що саме з Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету слід стягнути вище вказані суми на користь позивачки.

Таким чином доводи апеляційної скарги частково знайшли підтвердження в суді апеляційної інстанції і підлягають задоволенню.

Решта доводів апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому в даній частині підстав для її задоволення немає.

Так твердження про те , що згідно до положень ч.6 п. 63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України № 102 від 15 квітня 1993 року, навчальне навантаження викладачам вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів визначається один раз на рік до початку навчального року , а тому не мало місце зменшення навчального навантаження позивачки , а воно було визначено в наказі від 28.08.2014 року самі по собі суттєвого значення не мають виходячи з вище викладеного при встановленому факті порушення порядку вирішення питання про встановлення навчального навантаження.

Доводи апеляційної скарги про безпідставність посилання в оскаржуваному рішенні на положення ст. 37 Закон, ВР України, від 15.09.1999, № 1045-XIV "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" також визнати обґрунтованими не можна , оскільки в вказані статті зазначено на те , що саме виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації разом з роботодавцем вирішує питання запровадження, перегляду та змін норм праці.

Виходячи з вище наведеного , зокрема з встановленого факту порушення порядку встановлення педагогічного навантаження вважати обґрунтованими доводи наведені в суді апеляційної інстанції з посиланням на лист заступника Інститут інноваційних технологій і змісту освіти від 18 лютого 2015 року не можна , оскільки і в даному листі, зокрема, зазначено на необхідність дотримання вище описаного порядку вирішення даного питання .

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету - задовольнити частково.

Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 20 лютого 2015 року - змінити.

Стягнути з Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету (51600, м. Верхньодніпровськ, вул.Дедишко буд1, ЄДРПОУ 26371969) на користь ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1) 2058 грн. 19 коп. - різницю в заробітній платі та 500 грн. - в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Верхньодніпровського коледжу Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету (51600, м. Верхньодніпровськ, вул.Дедишко буд1, ЄДРПОУ 26371969) судовий збір в дохід держави в сумі 487 грн. 20 коп.

В решті - рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя - І.О. Петренко

Судді - С.П.Котушенко