Court ruling № 43673483, 20.04.2015, Berestyn District Court of Kharkiv Oblast (until 25.04.2025 - Krasnohrad District Court of Kharkiv Oblast)

Справа № 626/408/15-к

Провадження № 1-кп/626/70/2015

У Х В А Л А

17 квітня 2015 року м. Красноград

Колегія суддів Красноградського районного суду Харківської області у складі:

Головуючого - судді - Дудченка В. О.,

суддів - Тарасенко Л.І., Болотової Л.І.,

при секретарі - Зінченко Л.В.,

за участю прокурора - Балюка Б.С.,

потерпілого - ОСОБА_1

захисника - ОСОБА_2,

обвинуваченої - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Краснограда, матеріали кримінального провадження №12012220350000866 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Красноградського районного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, яка перебуває під вартою.

Оскільки строк тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_3 спливає 22.04.2015 року, то в судовому засіданні 17.04.2015 року відповідно до положень ч.3 ст.331 КК України, колегією суддів поставлено питання про доцільність продовження тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_3

Колегія суддів, заслухавши думку прокурора з цього приводу, який вважав за необхідне продовжити строк тримання під вартої обвинуваченої на 60 днів, думку потерпілого ОСОБА_1, який просив звільнити ОСОБА_3 з під варти оскільки він до неї будь-яких претензій не має, думку захисника ОСОБА_2 та самої обвинуваченої, які просили змінити міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки на даний час майже всі ризики, передбачені ст.177 КПК України, відпали, вважає за можливе змінити ОСОБА_3 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Так, ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно вплинути на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Згідно зі змістом ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.

Відповідно до ухвали слідчого судді від 25.12.2014 року, при обранні ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою враховувались наступні ризики: можливість вплинути на потерпілого та свідків, а також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.

На даний час в судовому засіданні всі свідки та потерпілий вже допитані, що виключає можливість обвинуваченої ОСОБА_3 вплинути на їх покази, тобто вказаний ризик відпав. Крім того, ОСОБА_3 має на утриманні малолітнього сина.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає щодо ОСОБА_3 можливо застосувати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених не неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Враховуючи вказані обставини суд вважає, що такий запобіжний захід як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.

Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту не може перевищувати двох місяців.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст.176-178, 181, 331 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Змінити обвинуваченій ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Застосувати у відношенні ОСОБА_3, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово з застосуванням електронного засобу контролю.

Покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

Заборонити ОСОБА_3 залишати своє фактичне місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1, цілодобово.

Контроль за виконанням обвинуваченою ОСОБА_3 ухвали суду покласти на Красноградський РВ ГУМВС України в Харківській області.

Обвинувачену ОСОБА_3 звільнити з під варти в залі суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали не може перевищувати двох місяців з дня її винесення, тобто до 16 червня 2015 року.

Ухвала суду постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення остаточного рішення, окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя:

Судді 1. 2.